Свято для тих, у кого немає рідних та близьких, які могли б піклуватися про них - підопічних стаціонарного відділення територіального центру Золотоніського району, організувала громадська організація "Мені не байдуже". Як розповіла фахівчиня із соціальної роботи цього закладу Людмила Омельян, захід проводять з нагоди свят Меланки та Василя Великого, що в Україні відзначають 14 січня.
Валентина Комиш у руках тримає янгола. У стаціонарному відділенні цього центру, що в селі Пальміра, новорічні свята жінка зустрічає третій рік поспіль, відколи тут проживає. Говорить, хотіла б подарувати його правнучкам – вони єдині родичі, на яких чекає жінка. Сини Валентини Трохимівни померли: “Оце як приїдуть до мене, так я їх подарую тим внучкам ангелочки”.
А ще підопічним центру учні Золотоніського ліцею спекли пряники. Смакувати ними Валентина Трохимівна планує не одразу: “Зразу я його не буду – хай! Це ж такий дарунок пам’ятний. Це ж не цукерка, що його з’їв та й нема”.
Іван Шпигуренко у цьому відділенні проживає другий рік. Чоловік пересувається на візку. Попри стан здоров’я, говорить, намагається завжди підтримувати позитивний настрій: “Аякже, настрій должен буть хороший завжди!”.
Привітали підопічних центру напередодні свята Василя працівники громадської організації "Мені не байдуже". Як розповіла її керівниця Оксана Гіщіна, такі заходи проводять, бо хочуть підтримати людей поважного віку та створити у ці дні для них святкову атмосферу: “Полюбляємо цих бабусь, вони нас радують. Золотоніський ліцей спік смаколики – прянички. Діти з Подільського НВК створили своїми ручками ангелочки і передали їм на свято от як такі невеличкі подаруночки. Я думаю це їм принесло задоволення і ми теж отримали задоволення”.
Фахівчиня із соціальної роботи Людмила Омельян говорить, що для підопічних центру, а їх тут проживає двадцять двоє, такі зустрічі з волонтерами важливі: “Це ніби як свіжий ковток повітря для них. Вони дуже люблять пісні оці старі. Колективи художні дають їм це спілкування, нагадують їм про молодість, ті добрі часи, коли вони прийшли до нас”.
Авторка - Тетяна Рева.
