У селі Гельмязів, що на Черкащині відкрили Алею Слави з портретами двадцяти загиблих захисників. Їх розташували на центральній вулиці.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
Відкриття Алеї Слави розпочали із хвилини мовчання. Аби вшанувати загиблих військових зібралися їхні рідні та жителі громади.
До портрета загиблого захисника Миколи Прудька прийшли його рідні, серед них сестра Галина.
"Микола був меншим за мене на вісім років. Пішов добровольцем захищати Україну, як тільки почалася повномасштабна війна. Приєднався до сил тероборони. Брав участь у бойових діях на Донеччині. Земне життя мого брата закінчилося у листопаді 2022 року. Раніше пройшов Афганістан. Важко, дуже важко. Люди повинні знати, якою ціною нам дається незалежність".
У Наталії Сергієнко помер син військовий Роман:
"Алея потрібна, але хай би вона більше не поповнювалася. Дуже важко хоронити своїх дітей. Це знає тільки той, хто їх втрачав. Син Романа воює зараз на Запорізькому напрямку. А донечка Ліза ходить у четвертий клас. Розпитує про тата — чи слухняним був, як учився у школі. Мій Роман пішов до війська, коли отримав повістку. Був порядним, добрим".
Присутні на відкритті Алеї Слави поклали квіти до портретів і запалили лампадки на знак пам'яті. Військовий капелан отець Рафаїл запросив до молитви та освятив меморіальні банери.
Депутати сільської ради запропонували облаштувати Алею Слави в березні 2024 року, повідомила секретарка Гельмязівської сільської ради Наталія Педько.
"Коли голова дав розпорядження і затвердили відповідне положення на виконкомі, була створена робоча група з питань облаштування Алеї Слави. Ми провели громадські слухання з жителями громади та окремо з родичами загиблих військовослужбовців. Зрештою, визначилися, що їй місце саме у центрі, де щодня ходить і проїжджає багато людей. Рідні приходили до нас, приносили інформацію про захисників, обирали дизайн банерів. Всі макети ми відправляли їм на погодження, тільки потім здавали на друк".