Жителька села Чорнобай Любов Орленко разом із подругами готують гречаники та передають українським захисникам. Рецепт цієї страви її односельці передають у спадок, а ще вони оспівані в українських народних піснях, казках та легендах.
Як готують смаколики із подругами та передають військовим, пані Любов розповіла Суспільному.
"Гоп, мої гречаники. Гоп, мої милі. Чогось мої гречаники на скорині сіли".
Волонтерка Людмила Павлик текст української народної пісні про гречаники пам’ятає з часів, коли співала у народному хорі. Нам розповіла: опис страви зустрічав також в казках і легендах:
"Шукали вчора з внучкою українську народну казку і знайшли у виданні 1952 року казку про царя і його трьох синів. Цар попросив приготувати гречаники. І от його жабка перевдяглася вночі і пішла готувати гречаники. Вона там місила що попало, колотила що попало, а потім ще й вибила дірку і по деку, все простелила".
Та сама готувати гречаники вчилася не з казок: збирала досвід старожилів.
"Не було такого великого достатку м’яса, а народ наш такий, з усього знайде вихід. І от спочатку це було просто обмаль м’яса і через то пішла в страву гречка. Всі мої майстрині за віком теж вже не дуже молоді, їм більшість за 70".
Нині, разом із подругами, адаптували страву для військових.
"Ми хочемо, щоб хлопцям це була висококалорійна їжа, через те ми закладаємо всього 1 частинку гречки. Якщо ми беремо кілограм, там 500 грамів, то йде пʼять кілограмів фаршу. Фарш до речі також іде любий. Можна змішувати різні фарші. Чим хороші ще гречаники, це можна всю свою творчість, енергію, всі свої кулінарні можливості все можна прикласти туди руки так, щоб смакувало", — пояснила пані Любов.
До фаршу також додають подрібнену цибулю та декілька сирих яєць. Ліплять гречаники волонтерки за посипаним борошном двометровим столом.
"Я уже 50 років у шлюбі. Коли є сім’я, то доводиться всього готувати. Гречаник більше нагадує котлетку. А котлетка — це ж завжди приємний смак і починаються вже такі приємні враження. Тому ми їх робимо такими подовгуватими і трохи випуклими", — пояснила волонтерка Людмила Павлик.
Далі сформовані гречаники обсмажують, додала волонтерка Ольга Передій:
"Як підсмажаться то тоді вже ж готові. Треба, щоб рум’яненька скоринка була на них".
Потім ще 10 хвилин страва запікатиметься в духовці. Готові гречаники вакуумують та заморожують. У холодильній камері при температурі -18 градусів вони можуть перебувати від трьох до чотирьох місяців, пояснила технолог з харчового виробництва Валентина Голік:
"Але коли ми відправляємо хлопцям, то у нас є спеціальні ящики такі із пінопласту, куди ми їм заморожену продукцію кладемо. Воно доїжджає за дві доби, за 24 години доїжджає до місця призначення".
Зі слів волонтерок, після розмороження гречаники можна зберігати протягом семи-десяти днів.
