92-річна Галина Батрак з Черкас волонтерить вже другу війну. Під час Другої світової, 12-річною дитиною, вирощувала тутових шовкопрядів для виготовлення парашутів. Нині плете шкарпетки українським захисникам.
За вісім років до свого століття, розповіла Суспільному, сили бере в роботі.
Галина Петрівна розповіла, що силу та енергію їй дає волонтерство — за десять років сплела пʼять сотень шкарпеток:
"Ми вивісили оголошення про те, що в кого є старі плетені речі, то, несіть сюди, у 84 квартиру. І мені поприносили, я їх випрала, порозпускала і вʼязала".
У пані Галини є зошит, який вона називає "книгою замовлень". Там списки потреб та прохання від волонтерів сплести військовим шкарпетки.
"Я агітувала всіх жінок з будинку. В окопах волого та холодно, але якщо одягнути такий теплий носок, та таки легше. Я їх плету сотнями", — поділилася Галина Батрак.
У пані Галини бажання допомагати не зʼявилося на девʼятому десятку — лишившись сиротою в Другу світову війну, ще у 12 років почала працювати:
"Я була однією із робітниць вирощування шовкунів для шовкопрядів парашутного шовку. Я листя обдирала, прибирала та готувала з таким ентузіазмом та патріотизмом, що виконувала норми дорослих".
Окрім патріотизму, нині у Галини Петрівни є ще одна мотивація. Її внук – військовослужбовець, яким жінка дуже пишається. Він скоро повернеться в Україну з навчань.
"Він лікує наших хлопчиків. А я буду гріти своїми носками їхні ніжки, щоб їм було тепліше. Щоб вони знали, що про них турбуються, що їх люблять", — розповіла жінка.
Шкарпетки Галина Петрівна плете за схемами з журналів. Зі слів волонтерки, кожна деталь — важлива:
"У цьому місці йде прилягання — утримувальний пояс. А в іншому місці прилягає, ніж там. Я додала чотири петлі на оцю кісточку, щоб шкарпетка була притиснутою до тіла, а не бовталася. А далі я провʼязую і йду з 26 петлі на спад".
Вивʼязані та скріплені парами, шкарпетки пані Галини чекають на волонтерів, які відвезуть їх на фронт.
"Думаю, може мій внук заїде, як приїде із Румунії. 46 пар зробила. А яка якість роботи. Це для того, щоб наша молодь, яка перебуває там в важких умовах, хоч трохи відчувала оцю турботу. Оце мене мотивує, я, наприклад, встаю і знаю, що попереду є робота", — пояснила 92-річна волонтерка.
Катерина Мащенко працює волонтеркою у громадській організації "Центр допомоги армії". Розповіла, що навідується до пані Галини та відносить до центру готові шкарпетки:
"Галина Петрівна якось встигала і на фронт передавати, і нашим бійцям. Я їй кажу, що ви – волонтер з великої літери та показуєте приклад усім. Адже це ж не тільки звʼязані шкарпетки. Там скільки вкладено людського тепла".
Галина Батрак нині має мрію – до свята Покрови завершити плести свою 500-ту пару шкарпеток.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
