Україна втратила близько 40 відсотків генерації електроенергії внаслідок російських обстрілів, повідомили в Міненерго. Як результат — дефіцит в енергосистемі та відключення світла. За таких умов фахівці починають шукати альтернативу традиційним джерелам енергії.
Як розрахувати потужність для власного споживання та чи вигідно встановити сонячну електростанцію — Суспільному розповів черкащанин Кирило Ставничий, який вивчає джерела альтернативної енергетики майже п’ятнадцять років.
Ви працюєте із 2010 року з альтернативними джерелами енергії. Чи змінився за цей час ринок відновлювальної енергетики України?
Так, з'явилося набагато більше пропозицій. Держава створила закон щодо "зеленого" тарифу і це дало стимул для розвитку технологій. Крім того, вдосконалювалися технології у світі. Коли ми тільки починали встановлювати сонячні панелі, це була потужність від ста вольт, а зараз це вже 700-600 вольт. Україна має мету досягти до 2030 року певних обсягів з виробництва електричної енергії на базі альтернативних джерел енергії. Ми до цього рухаємося.
Яка нині частка у глобальній енергетичній системі України виробляється саме джерелами альтернативної енергії?
Наскільки мені відомо, десь до пяти відсотків. А мета — досягти до 2030 року понад 11 відсотків.
Які нині є види альтернативної енергетики? Як їх використовують?
В основному, це сонячна енергетика, вітроенергетика, гідроенергетика, можливо, також теплові, ґрунтові та повітряні насоси. На мою думку, найбільш стрімко розвивається саме сонячна енергетика, бо це найлегше, що можна встановити у приватних домогосподарствах і підприємствах. Вітропарки — це швидше бізнес-проєкти. Гідроелектростанції — це також складні проєкти, які дуже важко реалізовувати. Цим займаються професійні компанії і тут мова вже йде про великі гроші.
Чи будуть відрізнятися джерела автономного живлення в залежності від локацій? Скажімо, якщо це квартира, приватне домоволодіння або ж це підприємство.
Звісно, в квартирі вітрогенератор не поставиш. Як я вже казав, найпоширеніше — це "сонце", такі станції можна ставити всюди по території України. Для вітру вже треба робити заміри, спостерігати за тенденцією, щоб був вітер. Якщо робити з цього бізнес, то там пів року іде тільки дослідження ділянки — чи є там вітер. Якщо говорити про гідроелектростанцію — це має бути річка, різні узгодження. Це дуже складно. Тому сонце, на мою думку, це основний напрямок розвитку, особливо для малих підприємств і приватних домогосподарств.
А як розрахувати, скільки сонячних панелей потрібно поставити, якщо візьмемо, наприклад, приватний будинок на сто квадратних метрів?
Є кілька обмежень. По-перше, має бути вільний простір, на який можна поставити панелі. На сто квадратних метрів, без змінного кута, буде десь 20 кіловат. Якщо горизонтальний, то десь вісім кіловат. Також потрібно враховувати дозволену потужність по договору розподілу. Якщо у вас по договору з обленерго п'ять кіловат, то десять поставити не можна.
Тому ми завжди спочатку запитуємо, яка потужність дозволена, потім дивимося, скільки можна поставити панелей. Може, там, наприклад, немає вільних дахів, які зорієнтовані на південь, щоб не ставити на північ.
Чи вистачить такої потужності, скажімо, на дві години — настільки, як у Черкасах по графіку погодинних підключень вимикають світло?
І так, і ні. Є мережеві системи, а є гібридні, з акумуляторами. Якщо ставити з акумуляторами, то можна себе самому забезпечити світлом. Але сонце — це не постійне джерело енергії. Наприклад, взимку, коли сонячний день короткий і дні похмурі, скільки б ти його не поставив, воно не буде заряджати акумулятор. Тобто сонце — це не стовідсоткова гарантія того, що буде електроенергія. Сонячні панелі просто перетворюють енергію сонця в постійний струм, а цей струм іде на інвертор, який генерує електричну енергію в мережу.
Є тип інвертора, до якого можна приєднувати акумулятори. В такому випадку сонце спочатку заряджає акумулятор, а потім йде віддача в мережу. Трохи інша система.
Чи можна отримати повну енергетичну незалежність за рахунок сонячних панелей?
Незалежність — ні. Але можна на цьому дуже економити, або мати часткову незалежність. Стовідсоткову теоретично можна, але це економічно недоцільно. Треба комбінувати. Вітер, сонце, дизель-генератор або бензиновий — тоді можна острівну систему робити. Сонце просто сьогодні є, а завтра немає. Хмара прийшла — і все пропало.
Ви сказали, що продуктивність такої панелі відрізняється в залежності від сезону, пори року, світлової доби. Скільки максимально може акумулювати одна панель у сонячний літній день?
Сонячна панель може виходити на максимум у будь-який момент — і взимку, і влітку. Просто взимку короткий день, менше сонячних годин і сонце нижче. Оптимальний параметр для генерації — коли кут сонця 90 градусів до панелі, а температура на поверхні панелі — до 50 градусів. Наприклад, взимку, коли холодно і сонце високо, вона частіше виходить на пік, а наразі, влітку, працює із 50 відсотками втрат, бо дуже нагрівається поверхня панелі.
У цілому, взимку загальна місячна генерація у п'ять-шість разів менша, ніж у літній час. Сказати, що сонце може забезпечити на сто відсотків якийсь об'єкт постійної електричної енергії, неможливо. Якщо ставиш багато панелей, то влітку обрізаєш, тому що не потрібно стільки. А взимку все одно треба дуже багато ставити.
Наскільки це вигідно для приватного домоволодіння, для підприємства?
Дуже вигідно. Чим більша потужність сонячної станції, тим економічно це доцільніше. Вартість систем різна. Якщо система мережева, це, умовно кажучи, десь 500 доларів за кіловат. Якщо ж ставити систему з акумуляторами, то залежно від їхньої кількості система може коштувати долар за кіловат. Тому окупність цих систем змінюється.
Наразі, у зв'язку із здорожчанням вартості електроенергії для підприємств, для побутових і непобутових споживачів, в принципі, економічно дуже доцільно. Для підприємств, якщо це станція без акумуляторів, для зменшення споживання, окупність проєктів становить до трьох років. Для приватних домогосподарств, залежно від кількості споживання — десь п'ять-шість років.
Як давно на вашому підприємстві працює сонячна електростанція і чи рентабельно це для вас?
Маю дві сонячні електростанції на різних підприємствах, обидві на 30 кіловат. Одна працює по "зеленому" тарифу, який був встановлений ще у 2015 році, а друга приєднана на зменшення споживання чинного підприємства, яке займається переробкою кукурудзи. В одному випадку — це приклад того, як раніше можна було працювати за рахунок підтримки держави, а в іншому — те, як зараз уже за новим законодавством можна просто економити, менше споживати і надлишок електричної енергії продавати в мережу. Це те, що зараз найпопулярніше і те, що зараз всі встановлюють.
На Вашу думку, чи є український "зелений" тариф оптимальним у порівнянні, скажімо, з країнами Європи?
Вже рік, як на нові об'єкти будівництва "зелені" тарифи не встановлюють. Якщо вони промислові, то всі працюють на ринку "на добу наперед". Тобто продають електричну енергію по комерційній ціні постачальникам електричної енергії. Ми продаємо по ринковій вартості, а будь-яке підприємство її купує погодинно. Ті станції, які були побудовані до 2023 року, мають підтримку від держави по "зеленому" тарифу. Тобто ті "зелені" тарифи, які були встановлені, не скасували, держава доплачує або платить по них.
А всі нові підприємства вже продають просто на ринку "на добу наперед". Вартість енергії на споживання дорожча, але, наприклад, якщо говорити про сонце, ми генеруємо енергію в денні години. У нас середній тариф виходить три гривні без ПДВ, коли продаємо. А підприємства купують в середньому за 5,50 гривень без ПДВ. Тому тут важко сказати, яка ціна для генерації. Плюс-мінус на рівні Європи, я так думаю.
А як щодо обслуговування? Один раз поставив і забув, чи постійно потрібно вкладати?
Ми не тільки будуємо, ми і обслуговуємо станції. У нас теж є своя наземна станція, велика. Вона стоїть у полі, обслуговуємо її двічі на рік, зчищаємо і миємо. Це коли посівна, наприклад. Якщо це дахова станція і вона дуже велика, то якщо є вільний персонал, можна панелі помити, прочистити. Або якщо снігом завалило.
Але, за великим рахунком, дахові сонячні електростанції не обслуговуються. Я маю на увазі, їх не миють, не зчищають. Лише електричне з'єднання чи інвертори лагодять.
Як щодо багатоквартирних будинків? Зокрема, є приклади, коли в Києві власники побудували на стіні такі панелі. Чи буде це рентабельно, на вашу думку?
Генерувати електричну енергію зараз, при вартості електричної енергії в середньому більше, ніж п'ять гривень (це без ціни розподілу транспортування, а так вона сягає вже дев'ять-десять гривень), дуже вигідно. Але я скептично ставлюся до проєктів ОСББОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку. Люди не можуть скинутися грошима, купити дизель-генератор, визачити, хто скільки платить із квадратного метра, хто скільки споживає. Якщо це сонячна електростанція на будинок, де 150 чи 300 квартир, як розподілити витрати?
У класичному варіанті, у кожної людини є свій облік з обленерго і вона платить за електричну енергію по своєму лічильнику. Якщо ОСББ поставить для себе сонячну електростанцію, то буде економити ОСББ. Це споживання всередині будинку, наприклад, ліфти. Невелика потужність, складний монтаж. Як потім розподілити гроші? Та й економію ОСББ витрачатиме на власні потреби. Це не так і багато, якщо поділити на 300 квартир. На мою думку, альтернативні джерела живлення — це більше про промисловість, про приватні будинки.
Який гарантійний строк такого обладнання?
На сам виріб дають до п'яти років. А ще є таке поняття як гарантія на деградацію панелі. Це значить, що вона не повинна постарішати за десять років і не зменшити відсоток виробництва більше, ніж на десять відсотків. Також за 25 років вона не повинна постарішати більше, ніж на 17 відсотків. Проте скажу з власного досвіду — як можна довести, що панель у тебе постарішала? Це треба в лабораторних умовах показати, що вона на п'ятий рік повинна генерувати 95 відсотків чи 97 відсотків від своєї продуктивності, а генерує 96.
Яким ви особисто вбачаєте розвиток альтернативної енергетики? І чи ви вбачаєте державну підтримку у своїй діяльності?
На мою думку, основне, що повинна робити держава — це не заважати розвитку бізнесу, дати йому самому формувати ціну на електричну енергію і просто не заважати встановлювати панелі. З боку держави зараз основна підтримка — це те, що банки почали фінансувати проєкти з відновлюваної енергетики. Це дуже добре. А основне — це закон про альтернативні джерела енергії. У 2024 році в нього були внесені суттєві зміни. Основним моментом, на мій погляд, стало те, що всім підприємствам і приватними споживачам дозволили в межах дозволеної встановленої потужності встановлювати без додаткової плати за приєднання об'єкти генерації та акумуляції. При вартості електричної енергії по вісім-десять гривень за кіловат окупність таких проєктів становить до трьох років. Чим більш потужні станції, тим швидшою буде окупність.
Нині, у зв'язку з війною, так виходить, що держава, хотіла б вона того чи ні, перекладає на плечі бізнесу балансуючі потужності. Підприємства почали ставити так звані системи енергосторожі. Це системи з акумуляторами, щоб підприємства при відключенні світла, хоч якось могло працювати, хоч в якомусь режимі. Хоча, в принципі, держава повинна забезпечити балансуючі потужності, і Україні потрібно декілька гігават балансуючих потужностей саме в акумуляторах, щоб, коли зникає світло, можна було стабілізувати енергосистему. Але зараз такі системи встановлює бізнес.
Після війни, після нашої перемоги, буде бум розвитку мережевих систем на зменшення споживання з можливостю перегенерації. Гадаю, таку систему встановлять на кожному підприємстві, бо це дуже-дуже вигідно.
нтерв’юерка — Вікторія Пожар
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
