Він — командир "Сталевої сотні", вона — волонтерка. Але їхня історія кохання завершилася вже за кілька місяців після весілля.
Сергій мав позивний "Норд", загинув поблизу Часового Яру, розповіла тернополянка Ольга Коновал. Утім вона не полишила сходу країни та просто на фронті організувала виробництво в пам'ять про свого чоловіка.
36-річна Ольга познайомилася з чоловіком на фронті. Весілля відсвяткували, після більш як двох років перебування на фронті.
"Їхала я на фронт на чотири дні, залишилася на два з половиною роки. Його підлеглі, по суті, нас посватали. Вони знали мій характер, вони знали Сергія. І десь за нас прийняли рішення, що нас потрібно познайомити".
Ольга пригадує першу зустріч з командиром "Сталевої сотні" — "Нордом". Вже опісля — її Сергієм:
"Заспана, налякана, в завеликій касці, у незрозумілій броні тоді ще. В якихось зелених речах з секонду, бо тоді нічого неможливо було знайти. Він не менш сонний зустрів мене і хлопці сказали: от кухня, парте «Мівіну» і знайомтеся".
Сергій загинув поблизу Часового Яру у квітні 2024 року, за три місяці після весілля, розповіла Ольга. В одному окопі разом зі своїм другом та кумом.
"Було пряме влучання танкового снаряда в КСП, загибель була раптова. Вони разом як пішли на війну, так разом і загинули".
Далі Ольга почала свій шлях. У "Сталевій сотні" лишилася й організувала просто на фронті ювелірне виробництво.
"Сьогодні ми тут, поблизу Часового Яру. Ось власне наша гордість, ми самі придбали цей токарний станок", — розповіла Ольга.
У закинутій оселі, разом із побратимами покійного чоловіка, Ольга виготовляє прикраси з вистріляних гільз. 43-річний Сергій Онищенко працює за станком поруч ледь не після кожного бойового виходу:
"Робити це відносно не складно. Але делікатно треба. По часу воно може займати, якщо все добре, то до пʼяти хвилин на одну прикрасу. То на моєму етапі. Але далі він ще збирається", — пояснив Сергій.
Прикраси із використаних снарядів Ольга продає в онлайн режимі. На вторговані кошти купує запчастини для FPV-дронів.
"Це дає мені можливість мати фінансові ресурси для забезпечення роти не просячи ні в кого".
Дрони збирають і на фронті, і в Тернополі — рідному місті Ольги. У планах зробити 100 FPV-дронів для помсти за чоловіка.
"Насправді, за цих два роки, ми з ним пережили більше. Я дуже щаслива і дуже пишаюся, що я провела їх разом з ним, не чекаючи його вдома. А була тут".
Хлопці таке виробництво називають віддушиною. Адже у кожного тут є власна мотивація для помсти.
"За Оліного чоловіка. Я з Херсону. Я був в окупації і в мене в Херсоні зараз жінка, яку постійно обстрілюють".
Та найтяжче, за словами Сергія, перевозити таке виробництво під обстрілами.
"Воно не складно, просто знайти місце, облаштуватися. Кожен раз переїзди".
Купувати деталі вдається завдяки підтримці небайдужих, розповіла Ольга Коновал. У своїх соцмережах вона відкрила збір “На помсту”, де усі охочі можуть задонатити.
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
