Писала про щасливий дім, але війна внесла корективи: черкащанка про свою книгу

Писала про щасливий дім, але війна внесла корективи: черкащанка про свою книгу

Писала про щасливий дім, але війна внесла корективи: черкащанка про свою книгу
. Фото надані Оленою Салтановою

Дизайнерка інтер'єру з Черкас Олена Салтанова пережила вимушене біженство. Вона із двома дітьми кілька місяців провела у Швеції. Паралельно працювала над своєю книгою про секрети домашнього щастя для українців.

Розповіла: спочатку книга мала бути про щасливе життя у власних стінах, однак повномасштабна війна, яка позбавила домівок тисячі українців, внесла свої корективи.

За словами авторки книги, українці — нація, яким важливо мати власний дім:

"Як створити, придбати, збудувати власний дім – цими питаннями найчастіше переймаються саме українці. Нам, українцям, як нації важливо мати власний дім, фортецю. В орендованій оселі українці часто не відчувають психологічного комфорту. Хоча, в багатьох країнах Європи це вважається нормою", розповіла Олена.

Не маючи надійного місця, багато з українців досі перебувають у стані невизначеності. Наче зависали в повітрі, втратили коріння, опору.

Дім для українців: головне те, що в середині
Фото надані Оленою Салтановою

Чому "вдома стіни гріють і допомагають"

"Українці активно наголошують на стійкому відчутті емоційної прихильності до місця, де народилися; до осель, на тлі інтер’єрів котрих обертаються щасливі спогади життя; переживають сум і тугу за домом, де б не знаходились; прагнуть повертатись туди, де відчуватимуть себе у фізичній та емоційній безпеці. Їм важливо хоча б знати, що таке місце існує", розповіла Олена.

Особливу емоційну прив'язаність українців до своїх будинків підтверджують численні народні приказки: в гостях добре, а вдома краще; добре тому, хто в своєму дому; вдома своя віра і своя правда.

"Під час війни ми чули безліч історій людей, які залишилися без дому. Вони втратили не просто стіни, меблі, речі, а звичне середовище, де не треба адаптуватись; надійне місце, куди можна було повернутись щовечора з роботи, з заробітків, з навчання, з відрядження і бути собою. В українській історії було стільки буремних подій, що важливість наявності свого дому, як острівця стабільності, тільки посилювалась пропорційно до тривоги з приводу його відсутності. Попри негаразди і хвороби, пройшовши тисячі доріг, вертаєшся з вірою, що все обов’язково налагодиться, бо вдома стіни гріють і допомагають. Ця приказка стала назвою моєї книги", пояснила авторка.

Дім для українців: головне те, що в середині
Фото надані Оленою Салтановою

За чаєм з жінкою з Бучі зрозуміла: дім — місце, де безпечно

Олена пригадала: коли розпочалися широкомасштабні бойові дії, обрати приналежність до свого дому чи безпеку було надзвичайно складно:

"У березні 2022 року мені довелося вибирати безпеку. По дорозі до державного кордону, ми ночували в школі одного з селищ десь в Чернівецькій області. Тоді ми зустрілись з біженцями з Бучі, будинки яких були розтрощені вщент. Вони пили чай поруч зі мною в шкільному коридорі, оздобленому під кухню, тримаючи чашку тремтячими руками. Мовчки. Вони були в тому одязі, в якому тікали, з невеличкими торбинками, документами, переносками з домашніми тваринами. На обличчі повна розгубленість, в очах чорна прірва. Ця ніч перевернула мою картину світу. Я зрозуміла: добре, коли вибір є".

Додала: на той момент вона могла обирати: залишитись вдома, чи везти дітей в безпечне місце. А в людей, що були поруч, такої альтернативи вже не було.

"Книга, яка спочатку мала характер легкої історії про буденне щастя, набула нових, але важливих глав. Про війну і те, що вона в нас змінила, про ставлення до свого дому і своєї країни", розповіла Салтанова.

У ніч від'їзду з України відчула, що повинна розповісти про все, що бачила і відчувала.

"Люди, які виїхали, в багатьох випадках стали провідниками між Україною та іншим світом. Створювали проєкти, акції, організовували мітинги, готували європейцям борщ і вареники. Люди, які залишились, ставали корінням, залізною арматурою нашої землі вели посівну під завивання сирен, саджали картоплю та квіти", пригадала Олена.

Дім для українців: головне те, що в середині
Фото надані Оленою Салтановою

Відчуття дому, якщо реального дому немає — таке можливе

Людина потребує простору, до якого хотілось би повертатись, де можна убезпечитись, відновити сили.

"Під час війни українці, яких я бачила поруч, вимушено перебуваючи за кордоном, категорично відмовлялись визнавати тимчасове житло домом, навіть так його називати. Всі думали: це ненадовго, максимум тиждень-два. Деякі з них згодом так і залишились на своїх позиціях, але більшість почали обживатись. Купували речі до душі квіти на підвіконня, цікаві чашки, декоративні подушки, пледи. Потім почали отримувати посилки з дому. В них, крім необхідних речей було щось домашнє, цінне, що гріє душу", — сказала дизайнерка інтер'єрів.

Біженці-українці розповідали Олені, як отримували фоторамки, альбоми, блокноти.

"Я зібрала в книзі багато історій про речі, які назвала "предмети-хранителі душі дому", без яких уявити затишок неможливо. Вони наділені певною енергетикою. Люди писали: скільки б разів не переїжджали беруть це з собою. Фікус, книга, іграшка дитинства, картина, вишита мамою, настільна лампа, металевий кухлик для чаю", — розповіла Салтанова.

Щоб зробити житло "своїм", потрібно надати приміщенню своє обличчя та характер. Простір потрібно заповнити речами, які мають відгук, викликають приємні емоції.

Дім для українців: головне те, що в середині
Фото надані Оленою Салтановою

Приміщення може стати домом лише за певних умов, каже Олена Салтанова. На питання, як створювати відчуття власного дому, відповіла: цеглинка за цеглинкою, наповнюючи власними цінностями.

"Перебуваючи у Швеції, я зрозуміла, чому у світі люблять скандинавський стиль хюґе. Скандинави знаються на домашньому затишку і комфорті. Затишок створюють прості речі, які викликають певні емоції, асоціації. Близькі люди поряд, спілкування, смачна їжа. До речі, про їжу: якщо в оселі не готують їжу, не створюють родинне вогнище, святість, яку ми відчуваємо під час приготування трапези і споживання її з родиною. Якщо вогнище не горить в приміщенні, в ньому немає життя. Спочатку заносимо в хату вогонь, все інше підтягнеться. Тому кухня для нас — сакральна традиція", — пояснила дизайнерка.

У своїй роботі дизайнера інтер'єрів, і в книзі Олена приділяє цій темі багато уваги.

Приватний простір для українців та хата-студія у наших пращурів

"Для України жити в одній хаті декільком поколінням звична історія. Згадаймо класику літератури твір "Кайдашева сім'я" Івана Нечуя-Левицького. Та і планування традиційної хати нагадує сучасну квартиру-студію з відкритими функціональними зонами. Попит на такі планувальні рішення суттєво скоротився після пандемії коронавірусу, коли люди закрилися по домівках. Тоді ми зрозуміли, наскільки важко емоційно, коли немає приватного простору. Наприклад, я проводила онлайн консультації, перебуваючи в гардеробній кімнаті, щоб усамітнись", — сказала Олена.

Коли приватного простору не вистачає, дизайнерка інтер'єрів радить:

"Потрібно створити затишні куточки для всіх у родині. По-перше, навести лад і викинути мотлох з балконів. Там можна зробити домашній офіс, місце для тренувань, читання, ігор, спілкування з друзями тощо. У кімнатах можна зробити зонування ширмами, стелажами. За ними розмістити крісло, наприклад. Поруч столик, на який можна поставити ноут, смартфон, горнятко з кавою і кошик з печивом. Якщо маєте широке підвіконня, є можливість використати з користю навіть його, влаштувавши затишний куточок. Накидати подушок, запалити свічки. Закритись шторою і дивитись, як за вікном падає сніг. 5 хвилин такого релаксу, і можна повертатись до родини", — розповіла Салтанова.

До створення книги Олена залучила 14 дизайнерських студій, близько 30 людей, які активно коментували її дописи. 8 співавторок надавали експертні правки в певні глави. Люди, з якими вона перетиналася у Швеції, розповідали про свої переживання і відчуття. Також історії клієнтів з періоду 16 літньої практики роботи дизайнером інтер'єрів.

Маєте новину про події з життя на Черкащині? Надсилайте сюди

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України

На початок