Черкащанин Валентин Чернявський у 2013-2014 роках мітингував проти влади регіоналів й за євроінтеграцію України. Олександр Носенко був по іншу сторону барикад у міліцейській формі. Нині ж обидвоє стали на захист країни у лавах ЗСУ.
Свої історії вони розказали Суспільному.
Один із міліціонерів, які розганяли людей на черкаському майдані, – Олександр Носенко. Саме ці події стали початком кінця його десятирічної кар’єри у міліції, розповів він:
"У той день я ніс службу в районі вулиці Луначарського. І потім отримав повідомлення: «Терміново на Соборну площу»".
Того дня, 23 листопада 2013 року, мітингувальники прийшли на Соборну площу, аби встановити намет.
"Почалася тяганина з цим наметом. Тоді я почував себе в неконтрольованому вирі, де я нічого не робив, та мене шарпали. Я намагався звідти піти, а хтось з керівників мене постійно туди повертав", — пригадав чоловік.
23 січня 2014 року черкащани пішли штурмом на обласну адміністрацію.
"На момент штурму я тоді знаходився в ОДА. Я не брав участь безпосередню в тому, що відбувалося на площі. І, знаєте, слава Богу. Бо серед людей, які постраждали, було багато моїх знайомих, моїх друзів, людей, які потім стали моїми друзями", — прокоментував Олександр.
З деякими, зауважив Олександр, він пліч-о-пліч боронив Україну вже в нинішньому році. Влітку виконував бойове завдання на одному зі східних напрямків, залишивши вдома дружину з двома маленькими дітьми. Після двох важких контузій, отриманих там, втратив слух.
Валентин Чернявський нині бойовий побратим Олександра. Проте у 2014 році вони були у протилежних таборах. Валентин працював журналістом і фільмував усе, що відбувалося у місті:
"У мене була жилетка з написом «Преса». Почув постріли з боку міліції і один почав в мене цілитися. Ох, тоді реально було страшно".
Валентин пригадав події на черкаській дамбі у лютому 2014 року. Тоді майданівці облаштували там блокпост. Думали, що цією дорогою з Києва їхатимуть тітушки. Натомість зчинилася сутичка з міліцією.
"Я пам’ятаю, що коли колег побили, а нам казали, що треба носити жилетки журналістські. Я написав у фейсбуці, що потрібно організуватись, підемо до обласного управління УМВС і спалимо до біса ті жилетки, бо вони по суті не рятують".
Сучасні дослідники, зазначив історик Віталій Масненко, обидві революції розглядають у контексті війни, як її невіддільні складові.
"Мені здається, їх пов’язує дуже важлива річ – це, власне, становлення українців, як нації", — прокоментував історик.
Завідувач кафедри історії України Черкаського національного був активним учасником революційних подій. Зокрема, спільно зі студентами у 2004 році домагалися звільнення тодішнього ректора – регіонала Анатолія Кузьмінського.
"Було голодування після Помаранчевої революції за відставку тодішнього ректора Кузьмінського. Він був не просто прихильник Януковича, регіоналів, він тиснув на студентів, на викладачів. Порушувалося, власне, законодавство", — пригадав Віталій Масненко.
Історик зауважив, що активна участь у революціях дала українцям важливий урок – віру у власні сили, у те, що ми самі можемо творити свою історію.
Повне відео
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
