Перейти до основного змісту
Як та навіщо громади Черкащини збирають пластикові кришки

Як та навіщо громади Черкащини збирають пластикові кришки

У Лип'янській громаді встановили контейнери для збору пластикових кришечок, повідомила Суспільному спеціалістка відділу освіти, молоді і спорту, ветеранської політики, культури і туризму, соціального захисту Лип'янської сільської ради Віта Шопинська.

Як діють контейнери зі збору пластикових кришечок та куди спрямовують кошти — розповіли представники громад в етері Українського радіо Черкаси.

Контейнери для збору пластикових кришечок у Липʼянській громаді встановили 9 листопада. Ініціатором виступила новостворена молодіжна рада. Планують їх передавати на потреби захисників України, розповіла Віта Шопинська.

«Хочу звернути вашу увагу на те, що це найменша громада у Черкаській області. Ми створили молодіжну раду, до якої увійшла активна молодь від 14 до 35 років. Від них була ініціатива, аби на території нашої громади встановити контейнери для збору кришечок, аби надалі ми змогли передати їх для створення протезів для військових. І 9 листопада у нас на території громади, а саме у Лип'янській сільській раді, будинку культури і його філіях, ліцеї, гімназії, а також у старостатах встановили контейнери для збору таких кришечок. Люди долучаються до цієї акції, а ми працюємо над тим, щоб знайти центри переробки. Співпрацюємо зараз навіть із військовими, волонтерськими організаціями, дізнаємося, де можемо знайти центри переробки».

За словами заступниці міського голови з питань діяльності виконавчих органів Уманської міської ради Катерини Терещенко, у 2024 році в їхній громаді біля волонтерського штабу «До перемоги» розмістили контейнер у вигляді червоного металевого серця для збору пластикових кришечок. Його встановили у межах реалізації проєкту «Ворогам кришка». Зібрану вторинну сировину відправляють на переробку, а отримані гроші перераховують на допомогу Збройним Силам України.

«Ми цю акцію почали разом з благодійним фондом "ОВЕС". Це був український проєкт "Крила", який збирав кришечки для відправки на переробку, а отримані кошти ми перераховували на закупівлю fpv-дронів. Це був 2024 рік. Кришечки спочатку приймали у школах, музеях, комунальних закладах, а потім для того, щоб всі мешканці міста мали доступ і могли долучитися, були встановлені спеціальні бокси у чотирьох місцях у найбільш населених районах. Ця акція мала велику популярність серед мешканців: бокси швидко наповнювалися, наше комунальне підприємство "Комунальник" ці кришечки збирало і передавало на доброчинний фонд. Також один бокс був встановлений біля волонтерського штабу "До перемоги". Сьогодні вони функціонують, комунальне підприємство "Комунальник" надалі забирає кришечки, передає їх зараз на вторинну переробку. Так само волонтерська організація "До перемоги" збирає ці кришечки та передає на переробку, а кошти перераховують на ЗСУ. Спочатку, коли ми відправляли на благодійний фонд "ОВЕС", там взагалі було безплатне доставлення поштою, вони приймали, це все було централізовано. Потім співпраця зійшла на "ні". І зараз немає такого фонду в Україні, який би приймав ці кришечки безпосередньо для БПЛА».

Щороку на Черкащині на полігони та сміттєзвалища вивозять понад мільйон кубометрів побутових відходів, серед яких на заховання потрапляє і сміття, яке містить переробні компоненти, та може використовуватися як сировина, зазначила заступниця начальника управління начальниця відділу управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації Олена Рясик. За її словами, в області 58 % громад впроваджують роздільне збирання відходів.

«Серед іншого на заховання потрапляють і відходи, які містять ресурсоцінні компоненти, й можуть бути відновлені й використані як сировина. Це такі, як папір, скло, метал, пластик. Окремі контейнери для роздільного збирання сміття стоять у 103 населених пунктах. Десять років тому таких було 1,5 %, сьогодні вже 12 %, але це дуже-дуже мало — лише кожен восьмий населений пункт області. Збирають переважно скло, папір і пластикові пляшки. Водночас переробляти пластик в області є де. Підприємства у Черкасах і Каневі можуть приймати майже 25 тисяч тонн пластикових відходів на рік. Фактично вони отримують близько восьми тисяч і працюють на третину потужності. Для порівняння, лише в Черкасах за рік викидається понад девʼять тисяч тонн пластику. Він просто не доїжджає до переробника, а змішується з харчовими відходами, брудниться і стає непридатним. Регіональний план управління відходами до 2034 року в нашій області затверджений в березні поточного року і ставить чіткі завдання. Громади мають щороку на 10 % розширювати охоплення людей роздільним збиранням. У Черкасах, Смілі, Каневі, Городищі, Багачевому, Золотоноші, Умані та Жашкові передбачено створення пунктів прийому вторинної сировини та заплановано девʼять сортувальних станцій і по одному сміттєпереробному заводу в кожному з чотирьох районів. Закон України "Про управління відходами" вимагає до 2030 року переробляти щонайменше п'яту частину побутових відходів. Сьогодні в Черкаській області відсутні переробні заводи. Впровадження такої системи управління відходами йде досить повільно. Все ж таки громади передбачають у своїх бюджетах кошти на придбання контейнерів. Можна відмітити в цьому напрямку Городещинську територіальну громаду, яка прозвітувала, що за власні кошти придбали контейнери, а Черкаська громада — транспорт для впровадження роздільної системи відходів. У Черкасах є така організація, як "Черкасивторресурси" яка збирає окремо пляшки та кришечки».

Інтервʼюерка — Альона Волошин.

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Підписуйтеся на WhatsApp

Вподобайте наш Instagram

Стежте за нами у Tik Tok

Топ дня
Вибір редакції
На початок