На батьківщину Тараса Шевченка щороку приїжджають понад 25 тисяч туристів, тоді як п'ять років тому відвідувачів було вдвічі більше. Через стан дорожнього покриття, що веде до села Шевченкове, кількість охочих подорожувати цими краями зменшилася.
Про це розповіла Суспільному директорка заповідника Людмила Шевченко. Два автошляхи, регіональний протяжністю 61 кілометр та територіальний п'ятикілометровий, мають пошкоджене покриття.
До садиби-музею Тараса Шевченка туристична група приїхала з міста Тараща Київської області. Водій автобуса Юрій Яценко розповів, що дістатися локації нині непросто — дороги розбиті.
«Київська область закінчується і пішли ями кругом, їхати, звісно, важко».
Місцева жителька Юлія Метик працює у заповіднику. За її словами, щодня долає шлях у 10 кілометрів з Вільшани до Шевченкового, аби приїхати на роботу:
«Я їжджу громадським транспортом, є такий маршрут "Шевченкове — Черкаси", яким я добираюся до роботи і з роботи, але також дуже шкода тих водіїв, транспорту, тому що два-три дні і доводиться їхати іншим, навіть попутними транспортами, бо автобус стає на ремонт».
Власник автівки Микола Трохименко зазначив, що через вирви її доводиться ремонтувати щомісяця:
«Дуже важко добиратися, будемо вважати, що за три місяці ходова йде постійно на ремонт. Через Майданівку їздимо, через Будище — там жахлива дорога до самої Звенигородки.Тарасівка — там взагалі дороги нема. Гудзівка — я не знаю, років 15 там дороги не існує, а тут таке саме. Хоча підсипали, та фури все "б'ють" — вони возять тонаж дуже великий, все розбивається».
Об'їзного шляху немає, пояснив водій вантажівки Микола Бондаренко:
«Дорога жахлива, але не вся, та що ж зробиш».
У село, на батьківщину Тараса Шевченка, щороку їдуть понад 25 тисяч туристів, прокоментувала директорка заповідника Людмила Шевченко. Та через стан дороги, що з кожним сезоном погіршується, деякі відвідувачі не доїжджають:
«Інтерес до відвідування місць історичних батьківщини Тараса Шевченка не зменшується. Єдине, що можливості туристичних агенцій, з якими ми співпрацювали в попередні роки, зараз інші».
Латати дорогу власними силами громада не має права, пояснив голова Шевченківської територіальної громади Сергій Смалько. А відремонтувати її шляхом співфінансування з державою — бракує коштів.
«Грошей не спрямовують. Я розумію, але, наприклад, хоча б їх трохи позасипати. Тому що якщо ми, наприклад, будемо виконувати якісь роботи на цих дорогах, ми порушимо бюджетний кодекс, оскільки це нецільове використання коштів. Якщо ж, не дай Бог, щось сталося, допустимо, той камінець, який ми там вкинули, чи цеглинку, яку ми вкинули там в ямку, вилетів десь, попав у машину, то так само вони мають право відкривати кримінальні справи про те, що ми там наробили».
До села Шевченкове ведуть два автомобільні шляхи: Р-64 — з Михайлівки на Лисянку та Т-2408 — з Черкас, зазначив голова громади:
«Шевченкове-Петропавлівка є і друга дорога Р-64 — від Михайлівки і йде через Шевченкове, Моринці, Почапинці і в Лисянку».
За словами заступника начальника з експлуатаційного утримання та безпеки автомобільних доріг у Службі відновлення та розвитку інфраструктури області Євгенія Циплюка, ці дороги частково ремонтували протягом п'яти років, натомість нині роботи держава не фінансує.
«По Р-64 торік відбувався невеликий ямковий ремонт найкритичніших ділянок. Але ми були дуже обмежені в фінансуванні, тому багато ям залишилось, і в цьому році вони ще збільшились. Загалом для того, щоб відремонтувати Т2408 саме цю ділянку порядка 200 мільйонів треба для того, щоб зробити там капітальний ремонт, якого вона потребує. Тобто якщо там зробити просто ямковий ремонт, це вже не допоможе», — пояснив Євгеній Циплюк.
Тож, додав посадовець, ремонт дороги територіального значення, тобто Т2408, можуть провести шляхом співфінансування, частину ж регіонального шляху — Р 64 планують засипати у листопаді.
«Але це буде тимчасово, оскільки це буде відфрезерований матеріал без в'яжучого, тому після пари дощів може знову повилітати», — зазначив Євгеній Циплюк.
Тож ділянка у 61 кілометр нині потребує капітального ремонту, розповів Євгеній Циплюк. На це необхідно спрямувати понад мільярд гривень.
