У Черкасах 1 листопада на Соборній площі відбулася акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих воїнів «Не мовчи — полон вбиває».
Понад сотня учасників — рідні полонених та зниклих безвісти захисників зібралися з плакатами і прапорами та закликали проїжджаючих повз водіїв підтримати їх — посигналити. До акції долучилася автоколона з близько десяти автівок.
У черкащанки Лесі Денисенко зник безвісти син Богдан понад два роки тому. З того часу приходить на акції, аби суспільство пам'ятало.
«Це не просто цифра, для когось — це син, для когось — чоловік. У кожного з них були батьки, дружини, діти. Близьким людям ніколи не перестане боліти ця біда. Мій син зник у квітні 2024 року. Зараз йде багато збігів ДНК і розумієш, наскільки це була масштабна біда, тому що хлопців просто кидали в один кінець, вони не повертались, на наступний день знову кидали групу. Розумієш, яка страшна біда там сталася».
У пані Олі Білоус зник чоловік. Розповіла: не пропускає жодну акцію й сподівається на повернення коханого.
«Ми стоїмо тут за те, щоб вони відчували, що ми за них боремося. Вони повинні обов'язково повернутися живими, неушкодженими і здоровими. І в першу чергу ми нагадуємо суспільству, щоб воно не забувало, завдяки кому йде життя на цих територіях, де найменше ми страждаємо від війни».
Зв'язок з її чоловіком Олександром обірвався 4 травня 2025 року під час виконання бойового завдання, розповіла черкащанка.
«Це місце, яке надає сили. Іноді накриває, але люди, які поруч, вони підтримують, вони дають надію, дають віру. Дуже сподіваюся, що він в полоні, хоча даних про це немає. І кожен обмін в мене серце зупиняється. Найгірша звістка це, мабуть, те, що буде збіг ДНК. Цього я боюся».
Ганна Галушко разом зі своїм чоловіком щотижня приїжджають на акцію із Чорнобаївського району. Їхній син — Ярослав зник безвісти у березні 2023 року у бою.
«Окрім акцій, ми їздимо на обміни. Чекаємо, віримо і надіємося. Думаємо, хай йому буде легше від того, що ми чекаємо його».
