У Черкасах волонтери, які виготовляють маскувальні сітки, не встигають закривати запити: у попиті каремати, подушки та сумки для військових.
Як розповіла Суспільному керівниця черкаської доброчинної організації «Волонтери Дніпровського» Любов Здоровенко, аби закривати запити, бракує людей, які готові долучитися до роботи, та грошей на матеріали.
Відтак раз на місяць «Волонтери Дніпровського» виходять на вулицю зі скриньками, аби зібрати гроші. Керівниця організації Любов Здоровенко розповіла, що гроші вони витрачають на матеріали для маскувальних сіток, карематів, подушок, сумок та інших речей для військових:
«Кожна гривенька, яку ви кинете в нашу скриньку, піде на закупівлю матеріалів. Ми працюємо за донати і за те, що вийдемо на акцію раз у місяць, раз у два місяці. Ми не встигаємо. І дуже-дуже боляче, коли звертаються, а ти не можеш допомогти. Коли питаємо, скільки сіток треба, кажуть: 600. Ми 600 не зможемо виготовити. Максимум у день ми можемо виготовити три сітки. Це якщо приходить багато людей».
Запитів значно більше, ніж вони можуть виконати, розповіла волонтерка Оксана Кузьміч. Тому закликають містян допомагати військовим.
«Як тільки почалася війна, через два тижні я приїхала і почала шукати організацію волонтерську, яка мені підійшла. З тих пір, через два тижні ми почали сім'єю допомагати», — прокоментувала волонтерка.
Місцевий житель Олександр Сирота таку ініціативу підтримує:
«Це дуже приємно хлопцям, які там на передку, коли є така допомога, коли можна звернутися і через деякий час тобі можуть допомогти в тому, що там потрібно».
Доки одні збирають кошти, у волонтерському центрі шиють каремати та плетуть сітки. Ольга Захаржевська волонтерить із 2014 року. За її словами, працювати готова й надалі, втім, людей для такої роботи не вистачає:
«Ось паралон лежить. Зшиваємо, на нього покладаємо утеплювач, щоб було тепленько. А потім дівчата шиють чохол. А як не займатися волонтерством? Хто ж допоможе нашим хлопцям? Вони ж захищають нас, і нам треба чимось допомогти. Те, що ми можемо, тим і допомагаємо. Рук, звісно, не вистачає».
Такі речі на позиціях постійно потребують заміни, тому потреба в них не зникає, зазначив військовослужбовець Антон Кузьменко:
«Якщо у 2023 році можна було приїхати і два десятки сіток взяти й накрити собі спокійно бліндаж техніки, то зараз я взяв аж дві сітки, бо їх фізично нема кому плести, немає матеріалів, немає грошей на закупку матеріалів у волонтерів. Половина цих речей поїде на Сумський напрямок, а половина поїде на Слов'янськ».
Військовослужбовець Віталій Самарський додав:
«Потреба вона постійно є, сьогодні взяв 15 подушок, 15 карематів, одну сітку Це, що змогли волонтери нам надати, воно все поїде спершу в Київську область, а потім далі вже по підрозділам, які безпосередньо на лінії бойового зіткнення. Це як розхідний матеріал — все залишається, як правило, на позиціях. Ніхто його назад не забирає, бо це 15 кілометрів йти пішки і тягнути той каремат нема сенсу. Навіть ту сітку змотати».
