Два черкаські виробництва об'єдналися, аби створити наземні роботизовані комплекси, які б відповідали вимогам сучасної війни — з бензиновим двигуном, повним приводом та запасом ходу до 100 кілометрів на одній заправці.
Про це Суспільному розповів керівник одного з них — Сергій Шмиголь. З його слів, йдеться про системи, які виконують завдання без присутності людини на борту через дистанційне керування.
Наземні роботизовані комплекси (НРК) на одному із виробництв області збирають п'ятий рік, розповів інженер-конструктор Олександр Сивець. Моделі, які збирають нині, відрізняються від тих, що виготовляли на початку повномасштабного вторгнення.
«У кожній партії постійно йде якесь удосконалення. Тобто одне й те саме ми не робимо. Самі військові приїжджають до нас і говорять, що їм потрібно — тобто які дані, характеристики, і ми змінюємо», — пояснив Олександр Сивець.
З його слів, окрім технічних удосконалень, віднедавна почали облаштовувати машини сучасною електронікою. Для цього об'єднали зусилля із іншою компанією, яка спеціалізується на цьому. Тестування проводять спільно.
Керівник одного з виробництв Сергій Шмиголь розповів, що його компанія починала роботу зі збору акумуляторів два з половиною роки тому. Нині розширили свої потужності.
«Дуже класна команда підібралася. Це люди, які мають експертизу зі збирання акумуляторів, мають досвід в програмуванні, інженерії. Вони підібрали класне обладнання, спілкувалися з людьми, які займаються цим давно на ринку і зібрали власну систему. Власне програмне забезпечення написали, оптимізували системи для керування і таким чином заколабилися з іншою компанією, яка займається металообробкою», — пояснив Сергій Шмиголь.
Раніше, додав Сергій, дальність керування дроном з пульта становила 500-1000 метрів. Згодом збільшилася до п'яти-десяти кілометрів.
«Зараз сіра зона і зона розмежування, насправді, набагато більша. У зв'язку з цим є потреба в тому, щоб були такі засоби зв'язку, які дають можливість керувати дроном, якщо не 50-70 кілометрів, то навіть можна керувати через Starlink з будь-якої точки світу».
Сергій Шмиголь розповів про дрон, який оснастили за конкретним запитом військових: встановили дві камери спереду та ззаду, і додаткову, яка може обертатися і бачити перешкоди навіть під кузовом:
«Ми пішли в вектор не електричних, а бензинових. Його ключова перевага, що в нього запас ходу на одній заправці двигуна від 100 кілометрів. Закінчилося пальне, за буквально менше хвилини ти доливаєш ще 10 літрів, і їде ще додатково 80-100 кілометрів».
Це дає переваги і у швидкості, зазначив Сергій. Якщо електричні роботизовані комплекси розвивали швидкість від п'яти до 20 кілометрів на годину, то цей розганяли до 56 через Starlink. Це дуже цінно, додав він, коли подібні машини використовують для евакуації. Нині ж під час тестувань виявляють помилки в роботі. Щоб усунути їх до того, як ці комплекси поїдуть на фронт. І чекатимуть відгуків від військових.
