Замість вимерзлої люцерни в одному з господарств на Черкащині, назву якого не називаємо з міркувань безпеки, посіяли льон.
Зробили це як експеримент, розповів Суспільному керівник підприємства, аграрій Дмитро Соломаха.
Поки про це не шкодують, адже культура добре перенесла засуху та дала урожай. Утім, додав аграрій, чи посіють льон у 2027-му, вирішать згодом — коли обрахують прибуток.
Наскільки перспективним є вирощування цієї культури та чи може вона замінити пшеницю чи кукурудзу — у репортажі.
Льон зібрали на одному з полів у Хрущівці. Цю культуру цьогоріч засіяли на площі 38,5 гектара із загальної площі господарства у три тисячі гектарів, розповів агроном Володимир Марченко. З його слів, зерно у цього олійного сорту льону-кучерявця — «правильного» коричневого кольору. Коробочка у формі краплі:
«Ця культура теж для нас така "диковинка". Як говорив знайомий: "Не забудь посіяти й зібрати". Але бачимо, що тут потрібно застосувати якісь гербіциди. Можливо, дати якісь добрива. Можливо, мікродобрива».
Усе це обов'язково врахують, якщо знову вирішать сіяти культуру. Адже цьогоріч — це не більше ніж експеримент.
«Урожайність, як така, на цей рік непогана. Він дає від півтора до двох тонн врожайності. Льон дуже класна культура тим, що збирання не співпадає з іншими культурами. Тобто не накладається посів, не накладається збирання».
А ще, на відміну від інших культур, він переносить засуху, додав агроном:
«У нас такий період наступив, що в нас кінець липня — початок серпня дуже підіймається висока температура, некомфортна для таких культур, як соняшник і кукурудза. А от по льону нюансів наче немає. Він якраз і проріс в нормальні умови. І цвів у нормальних умовах. Зараз достигає, взагалі для нього прекрасно. То він зараз підсихає».
Тому ця нішева культура, тобто та, яку вирощують у невеликих обсягах, традиційна для південних областей України, однозначно має право на життя в центральній Україні. Але наскільки фінансово вигідна, поки не розраховували, розповів керівник агропідприємства Дмитро Соломаха.
«Нішеві культури в цілому ризиковані. Тому що на них дуже нестабільний попит. І те, що називається, — дуже волатильна ціна. Тобто протягом п'яти років ціна може змінюватися у два-три рази».
Але враховуючи те, що нині в Європейському Союзі виникли проблеми з імпортом цієї культури з Росії та Казахстану, український льон продовжує зростати в ціні.
«Економіку ми ще не рахували. Десь за місяць, за два ми вже, коли почистимо його, доробимо, продамо, порахуємо затрати, порахуємо прибутки — тоді я остаточно скажу чи він перспективний, чи він не перспективний. Але як агроном, я вірю, що на землі має бути різноманіття. Не можна з року в рік вирощувати тільки кукурудзу і соняшник».
Цьогорічний врожай господарство планує експортувати в Німеччину. Там його використовуватимуть для випікання хліба.
В Україні, в першу чергу, треба налагоджувати власну переробну галузь льону, розповів Суспільному кандидат сільськогосподарських наук Олександр Коробко. Він вважає льон перспективною культурою для нашої держави і називає низку переваг у вирощуванні.
«По-перше, в умовах переходу клімату вона досить добре пристосована для високих температур. По-друге, вона є досить цікавою технічною культурою. Спонукає до розвитку переробної галузі. Тобто, з одного боку, — можна отримувати технічну олію, харчову олію, технічні волокна, які можна використовувати для різних галузей. І, з точки зору агротехніки, вона надзвичайно перспективна в сівозміні».
За словами Олександра Коробка, перспективно це і розвивати свою переробну галузь, і в той же час орієнтуватися на закордон, тому що там достатньо велика потреба в таких культурах.
