Керівник одного з агропідприємств Черкащини Петро Євич припинив експортувати зерно, натомість зберігає його у власному зерносховищі.
Про це він Суспільному розповів. З його слів, все через припинення експорту зерна портами Великої Одеси — Чорноморськ, Одеса і Південний.
Із цьогорічного врожаю озимої пшениці змолотили понад тисячу тонн зерна, розповів керівник агропідприємства Петро Євич. Планували експортувати зерно за кордон, та нині воно лишається у сховищі.
«Краще буде у коморі, ніж стоятиме в порту під таким ризиком, який є на сьогодні. Ворожі обстріли на нашу портову інфраструктуру не дають можливості сьогодні займатися експортом продовольчого і непродовольчого зерна і це спричиняє те, що ціни, на жаль, падають, катастрофічно, тому що трейдери фактично не займаються скупкою».
Тоді як торік тонну пшениці збували по 10 тисяч гривень, зараз — по шість, зазначив пан Петро:
«Більші господарства, які мають зерносховища та елеватори, можуть зберігати. Фермери, які не мають такої можливості і не мають достатніх токів, дуже рискують, дехто зберігає просто неба. Зерно не дуже якісне, тому що високі технології ще вони не мають можливості застосувати, а їм треба реалізувати це зерно».
У власному зерносховищі посівний матеріал зберігають до року, пояснив агроном господарства Сергій Гриневич:
«Є критий тік, є відкритий тік. І виходить, що скрізь насіння кладеться насипом і кожні два – три тижні відбираються проби, перевіряється вологість. З тих культур, які ми можемо зберігати, а це горох, пшениця, соя, ячмінь, ріпак, кукурудза, соняшник, в нас немає таких кількостей і складів, щоб його зберігати».
Тож їх збувають на внутрішньому ринку, розповів Петро Євич:
«У нас були валютні контракти, доставляли зерно і ріпак, але зараз це неможливо зробити і водії не можуть їхати тому, що дуже великі ризики обстрілів. Єдина точка, якою можна реалізовувати нашу продукцію, — це чорноморські порти, які можуть і закупити, і все робити чітко».
Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників Віктор Гончаренка поки не радить реалізовувати зерно.
«Сьогодні, напевне, є спекулятивна складова у деяких недобросовісних трейдерів, які говорять, навіщо платити більше, і всі ризики перекладають саме на плечі виробника. Ринок цін на зерно просів. Ціни, які сьогодні пропонують перекупи, становлять близько 7000-7500 гривень за тонну пшениці, але це не покриває навіть собівартість цього збіжжя».
Він додав, що поки є вихід — зберігання:
«Можна скористатися послугами, залишити на зберігання на певний час це зерно, якщо в когось немає власних складів. Я думаю, це буде якийсь вихід з ситуації».
Понад два з половиною мільйони тонн зерна планували експортувати у липні з портів Великої Одеси, розповів заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук:
«Сьогодні ця цифра сягає більше одного мільйона тонн. Тобто недовиконання вже є дуже суттєвим. Найбільша небезпека, так чи інакше, — це фінансові втрати, тому що, по факту, я б не приводив ситуацію до катастрофічної, умовно, як було в 2022 році, але вона важка ця ситуація. Зараз, коли йде збиральна кампанія, у нас все рівно є достатня кількість зберігальних систем, умовно, для того, щоб новий урожай збирати. І два-три, в кращому випадку десь 4 місяці, у нас є для того, щоб пережити цю затримку з експортами великих портів».
Якщо ситуація не стабілізується, як пояснив Денис Марчук, планують розробити механізм відтермінування виплати кредитів аграріям та надати можливості компенсувати втрати, які несе портова інфраструктура.
