На одній із ферм Черкащини корів оснащують електронними нашийниками, які відстежують репродуктивний цикл тварин. Тим часом працівники вчаться правильно поводитися з ними за допомогою гри на телефоні.
Усі нововведення спрямовані на зниження стресу для тварин, а найближчим часом для цього на фермі залучать і штучний інтелект, розповів Суспільному керівник комплексу Микола Кучковський.
Обертові щітки на фермі допомагають коровам почухати спину та шию, це знижує стрес і покращує самопочуття тварин, розповів зоотехнік Едгар Шинкаренко.
«Це така рука зі щиткою. Вона реагує, коли корівка підходить, і починає вмикатися: рухається в різних положеннях. Якщо чесно, то біля тої чухалки черги».
За словами Едгара Шинкаренка, таких на фермерстві 16. Їх обладнали рік тому, коли почали розбудовувати комплекс. Останні два місяці на коровах тестують і спеціальні електронні нашийники для моніторингу репродуктивного циклу.
«Вони показують стан корови, тобто її здоров'я та готовність до розмноження».
Також електронні нашийники визначають процес пережовування жуйки, споживання корму та активність, зазначив зоотехнік. Відслідковують це все спеціалісти завдяки додатку на телефоні.
«Якщо корівка почуває себе погано або вона готова до розмноження, кожному спеціалісту приходить сповіщення і він бачить. Датчик не одразу зчитує показники: ви чіпляєте на корову, проходить певний період і він зчитує інформацію, накопичує в собі, а потім у вигляді графіків починає вже показувати, як корівка себе почуває».
Для корів такі ремінці цілком безпечні, розповів Едгар Шинкаренко.
«На корові внизу є вантажик для того, щоб ремінець постійно був в одному і тому ж положенні, а збоку датчик. Також в кінці корпусу в нас є спеціальний промоутер і через інтернет-зв'язок воно все це сигналізує».
За словами Едгара Шинкаренка, на фермі — 600 корів, але технологію тестують на 160. Керівник комплексу Микола Кучковський розповів, що кожен такий ланцюжок коштує 10 000 гривень, загалом на тестування технології господарство витратило майже два мільйони гривень.
«Життя на місці не стоїть. Технології йдуть вперед. Треба ці технології використовувати».
Технології впроваджують і у доїльній залі, де діє система розумного доїння, зазначив Микола Кучковський.
«Коровка зайшла п'ять разів у доїльну залу, комп'ютер обробив її. І вже коли б вона не заходила — через день, два чи три — комп'ютер визначає її місце й підбирає індивідуальний вакуум для того, щоб не нашкодити корові й відібрати максимально ефективно із неї молоко».
Едгар Шинкаренко розповів, що правильно поводитися з тваринами вчаться і працівники ферми за допомогою спеціального застосунку на телефоні.
«Ми граємо і маємо розуміння, як поводитися із твариною. Задача у грі — загнати корівку до себе додому, в неї є своя зона. Якщо ви щось неправильно зробите у грі —програма дає вам підказку».
Микола Кучковський зазначив, що позитивний вплив нововведень фіксують і в показниках. Нині добові надої сягають 22 тисячі літрів. За рік цей показник зріс на пʼять літрів від кожної корови. І зупинятися на цьому, за його словами, не планують. Найближчим часом на території комплексу встановлять камери оснащені штучним інтелектом.
«Це будуть камери у найбільш критичних точках, або прохідних місцях, досліджувати, вловлювати рух корови, її об'єм, інші параметри, робити автоматичний аналіз і подавати дані для прийняття рішення через центральний процесор».
Скільки коштуватиме така технологія, поки сказати важко, додав пан Микола, адже остаточна сума залежатиме від обсягу необхідних датчиків та камер.
