Черкащанина Михайла Сироту називають "батьком" Конституції України. У ніч, коли її приймали, він стояв 15 годин за трибуною і казав: "люди, схаменіться, одумайтесь". Дві тисячі правок за ніч, 23 години засідання, 315 депутатів — так ухвалювали сучасну Конституцію України, розповів Суспільному доктор історичних наук, професор Черкаського державного технологічного університету Валентин Лазуренко.
За що сперечалися нардепи, чому працювали цілодобово, чи змінився основний Закон за 30 років — про це доктор історичних наук Валентин Лазуренко розповів в інтерв'ю.
Що відбувалося у Верховній Раді у "Конституційну ніч"?
Це дійсно доленосна ніч для нашої української державності. 28 червня 1996 року фактично завершився конституційний процес. Ми перед всім світом сказали, що ми повністю незалежна, самостійна, суверенна держава.
Чому депутати Верховної Ради України мали працювати в цілодобовому режимі? Чи був якийсь дедлайн?
Була ідеологічна криза, відповідно, і парламентська. Депутати були під загрозою розпуску. Тому що був указ президента Леоніда Кучми про проведення всеукраїнського референдуму, на який мали винести президентський проєкт Конституції України, який мав особливості, зокрема двопалатний парламент.
Які були спірні питання у проєкі Конституції?
Були п'ять проблем, які не давали проголосувати за Конституцію, принаймні останні два-три роки. Націонал-патріотичні сили наполягали на тому, щоб в Конституції було прописано, що державною мовою є українська. Хоча представники лівих сил і депутати зі сходу намагалися прописати, щоб були дві державні мови. Потім проблема символіки, ліві сили наполягали на тому, щоб не було синьо-жовтого прапора, тризуба, гімну. Вони наполягали, щоб зберегти радянську символіку або створити нейтральну. Питання було щодо Криму — надзвичайно складне, тому що проросійські сили наполягали, аби Крим був незалежною державою. Питання приватної власності стояло, особливо на землю.
Згідно стенограми засідання Верховної Ради, тієї ночі зареєстровано 11 політичних груп і фракції, з них "Комуністи України" були найбільш чисельними. На вашу думку, зважаючи на ті спірні питання, які назвали, як вдалося ухвалити Конституцію України?
Здоровий глузд завжди присутній. Якби не ліві сили, то Конституції не було б. Фактично більшість склали комуністи, соціалісти, вони проголосували за Конституцію. Депутати боялися розпуску парламенту.
Чому, на вашу думку, Україна останньою із країн колишнього Радянського Союзу ухвалила власну Конституцію?
Якщо, наприклад, взяти країни Балтії, вони позбулися лівих сил, відповідно, на початку 90-х років. А в нас в 1994 році, у результаті парламентських виборів, більшість у парламенті складали ліві сили, які фактично не хотіли прийняття Конституції. І оці п'ять проблем, які не давали поступу у прийнятті Конституції — право на власність, символіка, мова — фактично вони блокувалися лівими силами. Тому тут важкувато було в українських реаліях. Проте поступилися і ліві, і поступилися націонал-демократи. Якщо взяти питання державної мови, то в Конституції прописано, що державною мовою є українська. Проте поступилися, що гарантує держава розвиток російської мови та мов інших національностей. Все ж таки прописали приватну власність, але був накладений мораторій на продаж землі. Щодо символіки — немає великого герба України. Це також був компроміс.
Що відбувалося в стінах Верховної Ради? Яка там була атмосфера?
Ситуація була надзвичайно напружена і головуючи на той час голова Верховної Ради Олександр Мороз намагався не зупинити Верховну Раду, бо знав, якщо зробить перерву, то депутати розійдуться, а потім не зберуться. Підуть якісь перемовини і тоді може бути референдум у вересні і зовсім інша була б Конституція. дві тисячі правок у ніч було прийнято, 23 години тривало засідання без перерви, 15 годин на трибуні простояв наш черкащанин Михайло Сирота. Це дійсно подвиг, громадянський і фізичний подвиг перед Україною.
Пригадаємо, що український конституціалізм має багатовікову історію, я говорю про Конституцію Пилипа Орлика 1710 року. Чи можемо порівняти тези основного закону сучасного із тим, який був першим в Україні?
Конституція Пилипа Орлика фактично заклала ті фундаментальні принципи, які через 286 років трансформувалися в статті Конституції України 1996 року. Це, по-перше, неподільність і територіальна цілісність України, поділ на три гілки влади, які заклав Пилип Орлик: була генеральна старшина, генеральна рада і генеральний суд, відповідно це три гілки влади. Гетьману заборонялося узурпувати владу, розпоряджатися самовільно скарбницею. Це фундаментальні принципи, тому ми гордимося цією історичною подією, яка відбулася в 1710-му році.
Яка країна світу має найдавнішу Конституцію, яка нині діє?
Якщо Ви в Гуглі наберете, яка найдавніша Конституція, то напише: Сан-Марино. Це крихітна держава в Європі, де в жовтні 1600 року було прийнято відповідно статті, але вона не кодифікована. А вже найстарішою вважається Конституція Сполучених Штатів Америки 1787 року.
Чи зважали творці української Конституції на досвід закордонних колег?
Обов'язково. Якщо ми говорили про Конституцію Сполучених Штатів, то вони з нею знайомилися. Але в основу взятий європейський конституційний процес, що має парламентський вплив на державу. Тому що боялися в 1996 році брати за основу модель Сполучених Штатів Америки, щоб не було авторитарної влади на фоні загострення конфлікту між головою Верховної Ради і Президентом. Тому в основу брали більше французький варіант і європейський, але враховували досвід Сполучених Штатів.
Американська Конституція починається словами "We the people", тобто "Ми народ", а українська: "Верховна Рада України від імені українського народу". Можна знайти паралель у формулюваннях?
У нас вже був державотворчий процес, та сама Конституція Пилипа Орлика і ми фактично від імені українського народу, бо в нас вже була держава на той момент.
До речі, чи маєте перший примірник сучасної Конституції?
Так, це фактично раритетний документ: порівняльна таблиця текстів проєкту Конституції України, схваленої комісією 11 березня 1996 року, там підпис Михайла Сироти. Це, я вважаю, такий музейний експонат цінний, тому що саме тут, цією ручкою, пастою, помітками, відповідно, ішов процес фактичного, юридичного оформлення нашої Української держави. Михайло Сирота – це людина-інтелектуал. Ми сьогодні готуємо аудиторію-музей в університеті, де будуть світлини, книги, автореферати. І центральне місце в експозиції займатиме гітара Михайла Сироти. Вона в мами зберігалася, Марії Лаврентіївни. А сестра Людмила Мисник, яка кандидат наук, працює в університеті, передала її для музею.
Він навчався і працював в університеті проректором, до речі, там де працюєте зараз ви проректором. Чи були особисто знайомі із Михайлом Сиротою?
Доля подарувала мені такий шанс спілкування з Михайлом Сиротою. Він 27 вересня 2007 року за рік до відходу у вічність презентував у рідному університеті книгу "Україна в геополітичному просторі третього тисячоліття". Це унікальне видання, я б сказав, дороговказ для нашої нації. У трагічний момент, коли він відлітав у вічність, я був на церемонії похорону, коли його відспівували у Києво-Печерській лаврі. Був на Байковому цвинтарі, де похований Михайло Сирота.
Це, надзвичайно, була харизматична, інтелігентна людина із високою внутрішньою культурою. Він міряв критеріями, що буде, чи переоберуть мене на наступний термін, чи ні, як парламентаря. Це людина-державник. У цьому році виповнюється 70 років Михайлу Дмитровичу Сироті, 30 років Конституції. І, відповідно, вийшла книга "Михайло Сирота — український державник, політик-інтелектуал". До речі, у цій книзі є стенограма, як в 1998 році була криза у парламенті і не могли два місяці обрати голову Верховної Ради, і висунули як компромісну кандидатуру Михайла Сироту. І там є така цікава фраза: "Ми підтримаємо Михайла Сироту, тому що він бідний, але високоморальний і вийшов із освітнього середовища, тому що половина парламенту — бізнесмени".
Ви вже сказали, що Михайла Сироту називають "батьком української Конституції", зокрема його колега по мандату Віктор Мусіяка. Чому саме так, адже над укладанням Конституції України працювала не одна людина?
Коли почали говорити "батько української Конституції", хтось каже: а мати де? Чому так говорять? Це, по-перше, народне визнання. Віктор Мусіяка сказав, що ми, хто розробляв Конституцію, вважаємо її батьком Михайла Сироту, людину, яка взяла на себе весь тягар цієї технічної, рутинної роботи, ну і відстояв 15 годин безперервно, не сходячи з трибуни Верховної Ради, коли тривали баталії.
Якщо ми подивимося хроніку, коли з однієї сторони нападали комуністи, з іншої сторони інші сили, і йому треба було кричати: люди схаменіться, одумайтесь. І вистояти, і пам'ятаємо, коли проголосували за Конституцію, і Михайло Дмитрович зійшов до трибуни, він не міг стримати сліз. Дві тисячі поправок було прийнято в ту "Конституційну ніч", 23 години тривало засідання, 315 депутатів.
Михайло Сирота був народним депутатом трьох скликань, він також був першим заступником голови комітету з правової політики, входив до "Блоку Литвина", і загинув у ДТП на Київщині внаслідок лобового зіткнення з іншим автомобілем. Це офіційна версія тогочасного МВС, і неофіційна версія, що "дорога в тому місці була рівною, і водіям не було кого обганяти", — пише Радіо Свобода. На вашу думку, це була випадковість, чи все ж таки мало місце політичне замовлення?
По-перше, це трагедія для високої політичної інтелектуальної еліти — смерть Михайла Сироти. Я спілкувався з багатьма людьми, є конспірологічні теорії, відповідно. Кримінальну справу закрив слідчий відділ, тому що обидва водії загинули. Сказати політичне замовлення чи випадковість я не можу, але це велика трагедія.
Чи продовжили його родина науковий чи політичний шлях?
Дмитро Михайлович — син, відповідно. Він кандидат юридичних наук, захистив дисертацію. Сестра Михайла Дмитровича — кандидат технічних наук. Племінник Богдан також кандидат технічних наук. Син очолював трудову партію України після загибелі Михайла Дмитровича. Потім він зійшов з політичної арени.
Один з корпусів університету названо на честь Михайла Сироти, а погруддя — це єдиний у світі пам'ятний знак, встановлений на честь "батька української Конституції", як говорять його колеги.
Пам'ятник Михайла Дмитровича Сироті з'явився на площі знань Черкаського державного технологічного університету 27 червня 2017 року. На відкриття приїжджала дружина Михайла Сироти — Ірина Євгенівна, родина його була. Це було надзвичайно щемливо.
Хто автори проєкту пам'ятника?
Народний художник Іван Фізер, заслужений художник України Віктор Крючков, архітектор Фурсенко. Вони втрьох працювали. Якщо близько підійти на пам'ятник подивитися, там ззаду в бронзі викарбувані їхні прізвища. Надзвичайно цікавий надпис "Україна, закон, право, Конституція" — ці чотири слова стоять поряд з прізвищем Михайла Сироти.
Студенти університету знають, хто такий Михайло Сирота? Вони цікавляться його біографією, внеском в українську державність?
Ми всім першокурсникам розповідаємо. Це такий елемент нашої корпоративної культури університету. А стосовно викладання основ Конституції, то в курсі "Історія України" і "Культура України" розглядається, але не глибинно, лише як історичний процес прийняття Конституції. У нас є спеціальність "Право", де студенти вивчають дисципліну "Конституційне право".
Тобто державною освітньою програмою не передбачено, що студенти вищих навчальних закладів в обов'язковому порядку мають вивчати засади Конституції України?
Не передбачено. У нас сьогодні є автономія університетів, в якій чітко кожен заклад вищої освіти може вибирати.
Як ви вважаєте, студенти інших спеціальностей мають вивчати Конституцію України, чи це за власним бажання має бути?
Щоб бути повноцінним громадянином України, то потрібно, щоб хоча б одна лекція в розрізі історії України була присвячена Конституції. Учні в п'ятому класі сьогодні на педагогічному проєкті "Інтелект України" вивчають Конституцію.
До речі, ми з вами згадували американців. Так от, я дізналася, що в деяких штатах США, наприклад, в Іллінойсі або в Аризоні, учні не можуть отримати диплом про середню освіту, поки не складуть спеціальну програму на знання конституційних засад, йдеться в департаментах ювенальної юстиції цих штатів. Українська Конституція за 30 років скільки разів змінювалася?
Сім разів.
Чи можна змінювати Конституцію під час воєнного стану?
Ні, не можна, тому що це буде узурпація Узурпація — це незаконне, насильницьке захоплення влади або привласнення чужих прав і повноважень. влади і під цим можна відповідно відмінити вибори, урізати права. Це заборонено.
Резюмуємо, які статті Конституції не може змінити Верховна Рада за жодних обставин?
Не можна змінювати три статті, які стосуються територіальної цільності держави, незалежності і відповідно права і свободи людини і громадянина. Ці три статті, які я щойно перерахував, вони є базовими, основними і ми, українці, повинні їх пам'ятати, тому що Конституція — це основний закон нашої держави.
