У Черкаській області у низці місті та сіл на централізованих водогонах питна вода не відповідає нормам за санітарно-хімічними та мікробіологічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 15 по 19 червня, розповів Суспільному розповів головний санітарний лікар області Володимир Папач.
Як розповів фахівець, із джерел та мереж централізованого водопостачання відібрали та дослідили 164 проби питної води за мікробіологічними показниками та 147 — за санітарно-хімічними.
"Відхилення від гігієнічних вимог за мікробіологічними показниками виявили у пробах з водогонів села Косарі Кам’янської ТГ — загальні коліформи, кишкова паличка та села Привітне Вознесенської ТГ — загальні коліформи, ентерококи".
Також виявили низку відхилень за санітарно-хімічними показниками у пробах води:
- водогін КП "Комунальник" міста Городище Городищенської ТГ — загальна жорсткість;
- КП "Водоканал" міста Тальне Тальнівської ТГ — нітрати, загальна жорсткість;
- КП "Водогін" села Вільшана Вільшанської ТГ — залізо;
- село Хижня та село Сорокотяга Жашківської ТГ — нітрати;
- село Красенівка, село Тарасівка та село Богодухівка Чорнобаївської ТГ — амоній, залізо;
- село Привітне Вознесенської ТГ — амоній.
"Про результати досліджень поінформували Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області, голів зазначених територіальних громад, направили відповідні пропозиції керівникам водогонів щодо проведення необхідних профілактичних заходів", — зазначив Папач.
За словами медика, будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних із питною водою та питним водопостачанням на території області не зареєстрували.
Що таке коліформи і ентерококи
Заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра пояснила, чи можуть викликати хвороби коліформи і ентерококи та що означає їх наявність у воді.
"Загальні коліформи — це група бактерій, що природно живуть у навколишньому середовищі, зокрема, у ґрунті та на рослинності. Вони належать до групи санітарно-показових, що використовують для оцінки якості води, продуктів, повітря тощо. Їх присутність вказує на можливе забруднення середовища, хоча самі вони не є безпосередньо патогенними, тобто зазвичай не викликають ніяких захворювань", — зазначила медикиня.
Ентерококи — це види мікроорганізмів, які також відносять до групи санітарно-показових, додала Наталія Видра.
"Вони зазвичай походять із кишківника теплокровних — людей і тварин. Оскільки вони завжди присутні в організмі, то зазвичай не викликають захворювань, проте їх наявність у питній воді вказує на можливе антропогенне забруднення питної води, що є більш небезпечним та потребує проведення профілактичних заходів у водогінній системі", — пояснила вона.
Якщо у воді виявляють загальні коліформи та ентерококи, це може свідчити про:
- недоліки у системі водопідготовки та очищення води, забрудненість фільтрів тощо;
- наявність застійних явищ у розподільній мережі водогону, особливо на тупикових ділянках, водогінних мережах будинків, що мають підкачку, водонапірних баках тощо;
- потрапляння зовнішніх забруднень у систему водопостачання (наприклад, через пошкодження труб або резервуарів, проведення ремонтних робіт).
Наявність кишкової палички у воді свідчить про органічне забруднення та вказує на можливу присутність патогенних мікроорганізмів.
"Така ситуація може виникнути внаслідок порушення герметичності водогонів, коли є тріщини чи розриви. Також це може бути через недотримання санітарних норм при будь-яких профілактичних роботах на водогінній мережі або неякісне очищення та знезараження питної води", — пояснила Наталія Видра.
Жорсткість води
Як розповів лікар з комунальної гігієни відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних захворювань Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Анатолій Ілляшенко, жорсткість води — це вміст солей кальцію і магнію у питній воді.
Вплив на здоров'я людини
Тривале споживання питної води з підвищеним рівнем загальної жорсткості може у чутливих осіб спричинити тимчасові порушення роботи шлунково-кишкового тракту (зокрема діарею), а також сприяти формуванню сечокам’яної хвороби (уролітіазу). Крім того, така вода здатна викликати подразнення та сухість шкіри, появу лупи на шкірі голови.
Можуть призвести до смерті — чим небезпечні нітрати
Нітрати у питній воді становлять загрозу для здоров'я людини, якщо їх концентрація перевищує безпечні норми, зазначила Наталія Видра.
"Згідно з гігієнічними вимогами, допустимий рівень нітратів у питній воді не повинен перевищувати 50 мг/л. В організмі людини нітрати під впливом кишкової мікрофлори перетворюються на нітрити, які своєю чергою, потрапляючи у кров, блокують гемоглобін еритроцитів, утворюючи метгемоглобін. Метгемоглобін не здатний переносити кисень, що призводить до кисневого голодування тканин організму. Таке захворювання називається водно-нітратною метгемоглобінемією", — пояснила вона.
"У дітей, особливо до трьох років, які перебувають на штучному вигодовуванні і при цьому вживають питну воду із підвищеним вмістом нітратів, таке кисневе голодування має важкий перебіг і може призвести навіть до летальних наслідків".
Окрім того, надмірне довготривале надходження до організму людини нітратів може спричиняти загальну інтоксикацію. Вони проявляються у вигляді головного болю, втоми, зниження імунітету, розладів системи травлення, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань через перетворення нітратів на нітрозаміни — канцерогенні речовини, що підвищують ризик раку шлунка та інших органів.
Звідки беруться нітрати у воді
Основними джерелами потрапляння нітратних сполук до підземних вод є:
- хаотична забудова присадибних ділянок, без дотримання санітарних розривів від можливих джерел забруднень;
- відсутність належної санітарної інфраструктури: вигрібні ями, господарські споруди, гноярки, їх неналежне обладнання і утримання (за звичай неподалік від джерел водопостачання);
- неправильне зберігання та використання азотних добрив, неконтрольований витік стічних вод із каналізаційних систем.
Чим небезпечне залізо у воді
Залізо є природним мінералом, який часто зустрічається у воді. Його надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що і марганець, і залізо (а часто і обидва ці мінерали разом) зустрічаються у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів", — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
"Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання", — додала Наталія Видра.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
"Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (ємності з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо окислюється та перетворюється на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту", — пояснила фахівчиня.
Також, додала вона, можна застосовувати фільтрацію:
"Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю). Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри".
До яких наслідків може призвести перевищення вмісту амонію
Перевищення вмісту амонію у воді питній свідчить про потрапляння до водогонів або джерел водопостачання забруднень органічного походження, що несе певні ризики для здоров’я людини та стану водогінних мереж, зазначила Наталія Видра.
"Сам по собі амоній є безпечним у невеликих кількостях, оскільки це природна сполука, яка присутня в навколишньому середовищі, організмах і навіть у продуктах. Проте при великих кількостях та постійному надходженні в організм людини він може спричиняти подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, нудоту, блювання, біль у животі, а у важких випадках — порушення роботи печінки, нирок та нервової системи", — пояснила медикиня.
Особливо до амонію чутливі діти, вагітні жінки та люди з хронічними захворюваннями нирок, додала вона.
"Вода з високим вмістом амонію має неприємний запах (рибний, затхлий), металевий присмак, може бути мутною і тому, як правило, її не вживають через такі непривабливі показники", — пояснила Наталія Видра.
Зі слів фахівчині, крім негативного впливу на стан здоров'я людей амоній також спричиняє корозію труб і розвиток біоплівок у мережах водопостачання, що погіршує їх санітарний стан.
