На Уманщині створили ландшафтний заказник "Річка Бурти". Це територія у понад 200 гектарів, яка є середовищем існування рідкісних видів рослин та птахів, які охороняються Бернською конвенцієюКонвенція про охорону дикої флори та фауни.
Ландшафтний заказник "Річка Бурти", розташований на території Баштечківської територіальної громади, що на Уманщині. Об’єкт має площу 207,8 га, йдеться у повідомленні пресслужби Черкаської ОДА.
Територія заказника охоплює чотири населені пункти, розповів у коментарі Суспільному голова Баштечківської сільської ради Сергій Мельник:
"Заказник має значення не тільки для Баштечок, тому що він тягнеться через чотири населені пункти. І це все робиться для того, щоб зберегти флору і фауну, яка там знаходиться, щоб зберегти русло річки Бурти, яке там є, щоб наші добросовісні в лапках підприємці не ворювалися туди, тому що там є дійсно дуже цінні рослини і птахи".
За його словами, потрібно встановити межі об’єкта й виготовити відповідну документацію:
"Потрібно виготовити технічну документацію і потім можна це все зберігати, щоб передати майбутнім поколінням, залишити щось на цьому світі після себе дітям. Це майбутнє, заради якого ми живемо, заради якого наші хлопці і дівчата сьогодні виборюють кожен клаптик нашої землі. Тому таке було прийнято рішення".
На території заказника є низка природних середовищ існування (біотопів), що потребують спеціальних заходів охорони, розповіла Суспільному дослідниця степів, докторка філософії в галузі біологічних наук Катерина Лавріненко. З її слів, ідеться про ряд оселищ Резолюції У 1996 р. Постійний комітет Бернської конвенції прийняв Резолюцію 4 — Перелік оселищ, що потребують спеціальних заходів збереженнячетвертої Бернської конвенції:
"У рамках дисертаційних досліджень я бувала поруч, на ділянці водно-болотних угідь між Красилівкою і Тинівкою; видів з Червоної книги України не зустріла, але там є ряд оселищ Резолюції четвертої Бернської конвенції".
За її словами, оселища потенційно можуть бути ціннішими за види:
"Оселище — це як будиночок для видів: є будиночок — види заселяться. Я відмітила такі: «мокрі або вологі евтрофні і мезотрофні луки»; «маловидові угруповання низькорослих біля водних або земноводних рослин»; «зарості крупних осок без застою води». Серед птахів, які охороняються Бернською конвенцією зустрічала там чаплю руду, луня очеретяного, деркача, синьошийку і сорокопуда-жулана", — додала дослідниця.
Додамо, що у природно-заповідному фонді Черкаської області створили три нові об’єкти. Таке рішення ухвалили депутати обласної ради на черговій сесії 12 червня, повідомили кореспонденти Суспільного з місця події. Серед них: ландшафтний заказник "Боровичок", ботанічна пам’ятка природи "Верещаківський яр" та ландшафтний заказник "Річка Бурти".
Загалом території природно-заповідного фонду Черкаської області становлять близько 3,4%, розповів у коментарі Суспільному еколог, директор ННІ природничих та аграрних наук Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Максим Гаврилюк.
З його слів, створення нових об’єктів природно-заповідного фонду є дієвим механізмом збереження цінних територій та рідкісних видів.
"Нині на Черкащині такі території займають лише близько 3,4%. Це приблизно вдвічі менше, ніж у цілому по Україні (6,8%). Відповідно до стратегічних документів, які прийняті в Україні, площа ПЗФ у країні до 2030 року має збільшитись до 15%. Це цілком відповідає європейським тенденціям, де питанню збереження довкілля приділяється вагома увага та площа ПЗФ досягає в окремих країнах становить понад 30%".
За його словами, Черкащина має багато територій, на яких в майбутньому можуть бути створені природоохоронні об’єкти.
"Але для суттєвого збільшення відсотка заповідності, оголошення заказників недостатньо, для цього необхідне створення таких об’єктів як національні парки. Нині найбільш актуальним є створення нацпарку «Ірдинське болото», для якого науковцями вже підготовлено наукове обґрунтування. Саме в такий спосіб ми зможемо зберегти природу України для майбутніх поколінь та створити комфортні умови для життя", – зазначив Максим Гаврилюк.
