У Черкаській області у низці громад питна вода не відповідає нормам за санітарно-хімічними й мікробіологічними показниками.
Про це свідчать результати моніторингу питної води, проведених із 13 по 17 квітня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
За інформацією Володимира Папача, фахівці відібрали із джерел та мереж централізованого водопостачання проби питної води та дослідили.
"166 проб питної води дослідили за мікробіологічними показниками. Відхилення від гігієнічних вимог виявили в одній пробі з водогону КП «Благодар» села Кочубіївка Паланської ТГ — загальні коліформи".
Дослідили також 159 проб за санітарно-хімічними показниками, зазначив Папач. Відхилення від гігієнічних вимог, за його словами, виявили в одинадцяти пробах
- водогін КП "Черкасиводоканал" міста Черкаси — хлороформ,
- КП "Тясмин" села Косарі Кам’янської ТГ — амоній,
- КП "Благодар" села Кочубіївка Паланської ТГ — нітрати,
- КП "Благоустрій" села Зорівка Зорівської ТГ — забарвленість,
- КП "Добробут" села Гельмязів Гельмязівської ТГ — забарвленість,
- село Лящівка Іркліївської ТГ — залізо,
- село Веселий Хутір, село Мала Бурімка Чорнобаївської ТГ — амоній, залізо.
Про результати досліджень поінформували Головне управління Держпродспоживслужби в Черкаській області та голів зазначених територіальних громад, направлені відповідні пропозиції керівникам водогонів щодо проведення необхідних профілактичних заходів.
"Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних із питною водою та питним водопостачанням на території області не зареєстрували".
Загальні коліформи і кишкова паличка — що варто знати
Загальні коліформи та кишкова паличка — це група мікроорганізмів, які використовують для оцінки якості води і є обов’язковими при проведенні досліджень за бактеріологічними показниками, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Їхня присутність вказує на можливе забруднення або порушення санітарно-гігієнічних норм, хоча самі вони можуть не бути безпосередньо патогенними, тобто за нормальних умов не викликають захворювань", — додала фахівчиня.
Наявність у воді загальних коліформ свідчить про:
- наявність застійних явищ у розподільній мережі водогону, особливо на тупикових ділянках, водогінних мережах будинків, що мають підкачку, водонапірних баках тощо;
- потрапляння зовнішніх забруднень у водогінну систему через зношеність або пошкодження труб.
До яких наслідків може призвести перевищення вмісту амонію
Перевищення вмісту амонію у воді питній свідчить про потрапляння до водогонів або джерел водопостачання забруднень органічного походження, що несе певні ризики для здоров’я людини та стану водогінних мереж, зазначила Наталія Видра.
"Сам по собі амоній є безпечним у невеликих кількостях, оскільки це природна сполука, яка присутня в навколишньому середовищі, організмах і навіть у продуктах. Проте при великих кількостях та постійному надходженні в організм людини він може спричиняти подразнення слизових оболонок шлунково-кишкового тракту, нудоту, блювання, біль у животі, а у важких випадках — порушення роботи печінки, нирок та нервової системи", — пояснила медикиня.
Особливо до амонію чутливі діти, вагітні жінки та люди з хронічними захворюваннями нирок, додала вона.
"Вода з високим вмістом амонію має неприємний запах (рибний, затхлий), металевий присмак, може бути мутною і тому, як правило, її не вживають через такі непривабливі показники", — пояснила Наталія Видра.
Зі слів фахівчині, крім негативного впливу на стан здоров'я людей, амоній також спричиняє корозію труб і розвиток біоплівок у мережах водопостачання, що погіршує їх санітарний стан.
Нітрати у воді можуть призвести до смерті
Нітрати у питній воді становлять загрозу для здоров'я людини, якщо їхня концентрація перевищує безпечні норми, зазначила Наталія Видра.
"Згідно з гігієнічними вимогами, допустимий рівень нітратів у питній воді не повинен перевищувати 50 мг/л. В організмі людини нітрати під впливом кишкової мікрофлори перетворюються на нітрити, які, своєю чергою, потрапляючи у кров, блокують гемоглобін еритроцитів, утворюючи метгемоглобін. Метгемоглобін не здатний переносити кисень, що призводить до кисневого голодування тканин організму. Таке захворювання називається водно-нітратною метгемоглобінемією", — пояснила вона.
"У дітей, особливо до трьох років, які перебувають на штучному вигодовуванні і при цьому вживають питну воду із підвищеним вмістом нітратів, таке кисневе голодування має важкий перебіг і може призвести навіть до летальних наслідків".
Окрім того, надмірне довготривале надходження до організму людини нітратів може спричиняти загальну інтоксикацію. Вони проявляються у вигляді головного болю, втоми, зниження імунітету, розладів системи травлення, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань через перетворення нітратів на нітрозаміни — канцерогенні речовини, що підвищують ризик раку шлунка та інших органів.
Найбільш чутливими до вмісту нітратів є :
- немовлята (особливо в перші три роки життя);
- люди з анемією або серцево-судинними захворюваннями;
- люди з хворобами нирок та дихальної системи;
- вагітні жінки;
- люди з ослабленою імунною системою.
Звідки беруться нітрати у воді
"За результатами моніторингових досліджень питної води лабораторіями нашої установи підвищений вміст нітратів реєструють в основному у зразках питної води з нецентралізованих джерел водопостачання, тобто криниць, каптажів та індивідуальних артсвердловин", — пояснила Наталія Видра.
Основними джерелами потрапляння нітратних сполук до підземних вод є:
- хаотична забудова присадибних ділянок, без дотримання санітарних розривів від можливих джерел забруднень;
- відсутність належної санітарної інфраструктури: вигрібні ями, господарські споруди, гноярки, їх неналежне обладнання і утримання (за звичай неподалік від джерел водопостачання);
- неправильне зберігання та використання азотних добрив, неконтрольований витік стічних вод із каналізаційних систем.
Перевищення показника вмісту нітратів може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям, тому важливо перевіряти якість води, особливо в сільській місцевості, де використовуються приватні криниці або свердловини, зазначила медикиня.
Чим небезпечні марганець і залізо у воді
Марганець і залізо є природними мінералами, які часто зустрічаються у воді, а їх надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що і марганець, і залізо (а часто і обидва ці мінерали разом) зустрічаються у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів", — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст марганцю та заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
"Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання", — додала Наталія Видра.
Норматив вмісту марганцю, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,05 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 0,5 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом марганцю може спричинити в деяких людей:
- втому, слабкість, тривожність;
- тремор м'язів, болі в суглобах.
Норма вмісту заліза, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,2 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 1,0 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза та марганцю
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
"Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (ємності з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо і марганець окислюються та перетворюються на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту", — пояснила фахівчиня.
На підприємствах питного водопостачання ефект знезалізнення може досягатися шляхом розбризкування води з метою аерації у спеціальних пристроях — градирнях. При цьому осад збирається у спеціальному відстійнику або затримується на фільтрі.
Можливий і метод хімічного окислення, додала Наталія Видра:
"Для прискорення процесу окислення застосовують реагенти, такі як гіпохлорит натрію, перманганат калію або озон. Вони швидко переводять залізо і марганець до нерозчинної форми, у формі осаду. Після цього воду пропускають через фільтр, який затримує осад".
У деяких випадках застосовують іонний обмін. У такому випадку застосовують гранульовані іонообмінні смоли, які замінюють іони заліза на іони натрію.
"Такий метод ефективний для води з помірним вмістом заліза. Деякі іонообмінні смоли здатні видаляти марганець разом із залізом та іншими металами. Це ефективно для води зі змішаними забрудненнями", — розповіла Наталія Видра.
Також вона розповіла про те, як застосовують для очищення води мембранні технології:
"Зворотний осмос або нанофільтрація допомагає повністю видалити залізо та марганець разом з іншими домішками. Це високоефективний, але затратний метод, який часто використовують для очищення питної води в домашніх умовах".
Також, додала вона, можна застосовувати фільтрацію:
"Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю) для видалення марганцю та заліза. Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри".
Забарвленість води
Це присутність у воді природних органічних речовин (гумусових речовин, заліза, марганцю, дубильних речовин), які надають їй жовтуватого, бурого або навіть чорного відтінку, зазначив лікар з комунальної гігієни відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних захворювань Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Анатолій Ілляшенко.
Відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" нормативний показник забарвленості у питній воді становить не більше 20 градусів.
"Питна вода, що має непривабливий зовнішній вигляд (забарвлення, подібне до чаю або іржі), викликає психологічне відторгнення й небажання вживати її навіть за умов сильної спраги, що може призвести до зниження добового споживання води".
Чим небезпечний виявлений у воді хлороформ
Хлороформ — це летка органічна сполука, яка може утворюватися у питній воді внаслідок хлорування, коли хлор реагує з природними органічними речовинами (залишками рослин, гумусовими сполуками). Невеликі кількості хлороформу часто виявляють у водопровідній воді, проте його надлишковий вміст становить серйозну загрозу для здоров’я населення.
Вплив на організм людини
Невеликі кількості хлороформу у воді зазвичай безпечні, але його надлишок може нашкодити здоров’ю, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Тривале вживання води з підвищеним рівнем хлороформу здатне спричиняти ураження печінки, нирок, центральної нервової системи та має канцерогенну дію".
Джерела хлороформу у воді:
- хлорування води на станціях водопідготовки;
- тривале зберігання хлорованої води у резервуарах;
- забруднення водних об’єктів органічними відходами, промисловими скидами, що посилює утворення побічних продуктів дезінфекції.
