"Я залишуся з хлопцями" — такий вибір за кілька днів до своєї загибелі зробив військовослужбовець з Черкас Ярослав Стрілець. Він — професійний спортсмен, переможець чемпіонату світу. Контракт із Силами спеціальних операцій підписав у 19 років.
На останнє бойове завдання Ярослав пішов попри поранення, розповів Суспільному його побратим з позивним "Уран".
Про те, що син загинув, Лариса Стрілець дізналася 11 вересня 2024 року. До війська її Ярик пішов у 19 років, не сказавши про це ані рідним, ані друзям, розповіла жінка:
"Коли почалася війна, у нас на квартирі проживали військовослужбовці — два офіцери з військової академії. Можливо, це і стало причиною зацікавленості цим. Коли вже привезли підписане відношення від частини, він поставив перед фактом, що він іде на війну".
Хлопець долучився до Сил Спеціальних операцій, виконував складні завдання, додала пані Лариса. Був водолазом-підривником. За службу отримав нагороди, одну із них — посмертно.
"Отримав нагороду «Герой Черкас»Відзнаку "Захисник України – Герой Черкас" було запроваджено Виконавчим комітетом Черкаської міської ради у жовтні 2022 року. Нагорода присвоюється, якщо загиблий захисник народився, проживав, навчався, працював, ніс службу або похований у Черкасах.. Нагрудний знак "Золотий Хрест" "Золотий хрест" — одна з відзнак головнокомандувача ЗСУ. ЇЇ вручають особам рядового і сержантського (старшинського) складу Збройних сил України за проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою.отримав після виконання операцій на Херсонському напрямку. Це орден, який був вручений посмертно".
І як би складно не було, як зазначила Лариса Стрілець, сьогодні для неї велика втіха — зустрічі з тими, хто вірив та любив її сина.
За столом згадати Ярослава зібралися його друзі, тренер, наставник та побратим. Вони пригадали найсвітліші моменти з життя, зокрема — участь у турнірах. Ярослав Стрілець — учасник та переможець змагань із панкратіонуПанкратіон — вид змішаного бойового мистецтва та спорту, що поєднує елементи боротьби та ударної техніки, походить зі Стародавньої Греції., розповів тренер Ігор Дмитраш:
"Він так дивився на спортсменів, на зал! Дитина дивиться, а в нього очі горять. Працелюбний був як для тяжа, тренувався, не лінувався. Двічі на день тренувався. Я вже його зупиняв: Ярик, не тільки треба тренуватися, а й треба відпочивати. Але він завжди ішов до своєї цілі".
У війську Ярослав мав позивний "Тяж". Що йде на війну, нікому не зізнався, пригадав тренер, вочевидь розумів, що будуть хвилюватися. Подруга Ярослава, спортсменка Анна Гиря теж про все довідалася опісля:
"Ми звикли, що постійно тренуємося разом, а тут я бачу, що його немає. Потім, коли він розповів тренеру, і ми дізналися про це. Він дуже мене підтримував, коли я травмувалася. Мені операцію робили на коліні в Золотоноші і він приїхав з Черкас в Золотоношу".
Нині під час змагань, додала спортсменка, подумки звертається до Ярослава за допомогою:
"Кажу, щоб він був зі мною. Тоді уже нічого не страшно. Заходиш у клітку і б’єшся до останнього".
Друзі загиблого Юлія та Мішико теж добре знали Ярослава.
"Ми познайомилися у перший день мого заселення у гуртожиток. Пам’ятаю, що у нас не закривалося вікно, я спустилася на вахту за допомогою і там стояв Ярослав. Я коли його побачила, то дуже злякалася, бо він такий кремезний був. Я до нього на "Ви" зверталася. Він мені потім часто згадував цю ситуацію, що я злякалася його", — розповіла подруга Юлія Черненко.
"Сильний працьовитий був. Щоб була пам’ять про нього, щоб перейменували вулицю на честь нього, щоб пам’ять про Яріка існувала", — додав друг Мішико Беселія.
Людяним, сильним та надійним запам’ятав свого побратима військовослужбовець із позивним "Уран":
"Він спілкувався як з молодими, які тільки приходять, так і зі старшими. У нього не було в цьому зовсім проблем. З ним було дуже легко. За декілька днів до його загибелі він отримав контузію. Ми з ним спілкуємося, він лежить під крапельницею. Кажу: «Тяж», ти чого не їдеш, ти чого тут отримуєш лікування? Він мені каже: Як я поїду, тут мої пацани. Я залишуся з ними".
Через три дні Ярослав загинув. Нині на його честь, розповіла Лариса Стрілець, проводять спортивні змагання. Для маленьких спортсменів, додала вона, Ярослав — приклад міцності на наполегливості. У пам’ять про військовослужбовця відкрили погруддя на пантеоні Героїв в Холодному Яру.
"Оскільки Ярослав був чемпіоном світу, узгодили, що в Черкасах у цьому році буде проведений чемпіонат світу в пам’ять Ярослава".
Нагадаємо, Ярослав Стрілець служив старшим оператором групи морського центру спеціальних операцій імені кошового отамана Антіна Головатого. До Збройних сил України доєднався добровольцем у 2023 році, коли йому виповнилося 19. До цього здобув звання дворазового чемпіона світу та багаторазового чемпіона України з багатоборства. Загинув 10 вересня 2024 року у бою на Курському напрямку. Попрощалися із ним 16 вересня 2024 року у Черкасах.
