Українські актори, художники, музиканти та майстри четвертий рік працюють під час війни — творять в укриттях, грають без світла та під обстрілами.
Все для того, аби люди легше долали стрес, відчували живе спілкування та відволікались від реалій, розповіла Суспільному завідувачка кафедри дизайну Черкаського державного технологічного університету, докторка мистецтвознавства, професорка Інна Яковець.
На сцені драмтеатру у Черкасах виставу "Снігова королева" з 2019 року грають щороку до новорічних свят, розповів головний режисер театру Станіслав Садаклієв. За цей час, з його слів, постановка не втратила цікавості глядачів.
"Можливо, підсвідомо люди хочуть через живе мистецтво потрапити в інший світ. Не завжди цей світ краще, але в тебе є вибір як ставитися до того чи іншого героя і він не впливає на твоє життя", — прокоментував Станіслав Садаклієв.
У театральний сезон 2022 року в театрі поставили сім нових вистав, зазначив пан Станіслав. Від початку цьогорічного театрального сезону, з вересня 2025 року, — дві вистави та нині готують третю. А завдяки генератору навчилися підлаштовуватися і під вимкнення електроенергії.
"У нас не пропадає світло. Максимум — якась переключка, на деякий час може зникнути світло, а так театр забезпечений електроенергією. Нині суспільство, окрім реалій новин, хоче потрапити ще в якийсь світ, можливо, більш ідеальний".
Чому не згасає інтерес до цього виду мистецтва попри війну, Суспільне поцікавилось у глядачів. Відвідувачка театру Вікторія розповіла:
"У мене є теж дочка. Я дуже полюбляю, щоб вона ходила у театр і бачила гру акторів — внутрішній духовний розвиток збільшується. Ти бачиш живих людей".
Відвідувач театру Олександр Дергач додав:
"Добре, що для дітей в такий тяжкий час організовують вистави, щоб дітям нашим жилося якнайкраще".
Учителька Лариса Михайлюк також постійна відвідувачка театру:
"Нам важливий дотик до мистецтва. Тому ми вирішили цей рік не робити новорічний ранок, а прийти саме в заклад драмтеатру".
До актової зали Черкаської музичної школи № 1 послухати гру джазового піаніста та композитора Олексія Петухова прийшли учні, викладачі та батьки. Музикант провів майстерклас. Його мобілізували до війська два роки тому. Нині він служить у військовому оркестрі в Одесі.
"Підтримка і молоді, і наших бійців, які знаходяться на передовій, і поранених бійців, і тих, які проходять реабілітацію", — розповів Олексій Петухов.
Додав, що війна не зменшила інтересу до музики. Навпаки, за його словами, це інструмент реабілітації суспільства:
"Це потрібно для підтримки емоційного стану, психологічного стану. Відчувати себе як при тому нормальному житті, яке у нас було, трошки повертатися в нього і відчувати позитивні емоції".
У майстерні черкаських художників — підготовка до нового мистецького проєкту, розповів український художник та колекціонер Микола Бабак:
"Зараз ми переживаємо своєрідний ренесанс. Культура на сьогоднішній момент стала інструментом опору і фіксації історичної правди".
В "Українському домі" цьогоріч, як розповів Микола Пантелеймонович, представив колекцію робіт — творів народного мистецтва. Виставка називалася "Наїв вільний". На його здивування, додав він, попри ситуацію в країні подія була велелюдною.
"Я вражений був. На вулиці бомбардування, ракети літають, а черги на виставку були неймовірні. Це було відкриття для людей їхньої причетності. Багато хто підходив і говорив: Боже, а в моєї бабусі висіла така картина", — пригадав Микола Бабак.
Увага до мистецтва від початку повномасштабного вторгнення зросла, бо ж свою позицію митці почали проявляти у творчості, розповіла завідувачка кафедри дизайну Черкаського державного технологічного університету, докторка мистецтвознавства, професорка Інна Яковець.
"На Черкащині в перші дні війни була організована за ініціативи Національної спілки художників України міжнародна мистецька акція «Вольна-Нова». Вона була міжнародна, її мета була — привернути увагу усього світу до того, що відбувається", — прокоментував мистецтвознавиця.
Привернути увагу, стати терапією для глядача, стимулом рухатися далі, а для митця стати мотивацією працювати — таке завдання покладено нині на мистецтво, зазначила професорка Інна Яковець:
"Бажання творити щось світле. Тому що діти ростуть, у них одне дитинство. У всіх одне життя і вони його мають проживати сьогодні. Багато робіт, наприклад з графічного дизайну, спрямовані на психологічну підтримку. Для багатьох людей, які повернулися з фронту, які живуть у складних умовах, мистецтво своїм кольором, фактурою, змінює настрій, дає впевненості, що життя продовжується".
