У Кам'янці 30 переселенців, які тимчасово проживають у двох місцевих шелтерах, отримали безоплатні дрова для обігріву приміщень. Люди проживають у колишніх шкільних будівлях, де самостійно облаштовують свій побут.
Шелтерами опікується Кам'янський департамент освіти, розповів Суспільному заступник міського голови Олександр Потапенко. З його слів, на закупівлю сировини з міського бюджету витратили 170 тисяч гривень.
Шкільні класи слугують домівкою для переселенки з Бахмута Антоніни Пікуліної понад три з половиною роки. Щоб у шелтері було опалення, вони самі підкидають дрова в котел:
"Протопимо і воно «біжить» по всій школі. Ми можемо два-три дні протопити, а потім, якщо тепло, ми не топимо. Потім знову пару днів потопимо і гуляємо".
Пан Антоніна розповіла, що дрова отримують від громади безоплатно. Самостійно придбати сировину для опалення фінансово не змогли б.
Дровами обігріваються й переселенці в іншому шелтері. Частину деревини привезли ще навесні, вона вже підсохла. Решту доставили нещодавно, тож її ще потрібно порізати та скласти на зберігання, пояснила переселенка з Покровського району Світлана Філіпова-Кірпа. Тут вона виконує обов'язки грубника:
"Я вивчилась три місяці, і тепер це моя безпосередня робота", — пояснила вона.
Жінка зазначила, що соціальних виплат вистачає лише на найнеобхідніше — продукти та ліки. Тож якби не допомога з дровами, узимку обігріти приміщення було б складно:
"Уявіть: я отримую тільки дві тисячі гривень виплат для переселенців і все. І як можна прожити? Я ще не пенсіонерка, мені до пенсії ще три роки треба допрацювати, десь треба робити. А тут роботи ж немає в Кам'янці, і так пристосовуємось".
Переселенка Оксана Земляна живе у Кам'янці рік. Її будинок у Мирнограді зруйнований, тож це єдине місце, де вона має прихисток. Вона розповіла, що безоплатні дрова допомагають заощадити сімейний бюджет і не мати додаткових витрат на опалення.
"Опалення хороше, ми задоволені. Звикли вже, вже понад рік тут проживаємо, і дитина моя звикла вже".
Зі слів заступника міського голови Олександра Потапенка, цьогоріч на закупівлю дров з бюджету громади витратили 170 тисяч гривень.
"У травні ми привезли першу партію дров, але оскільки тендер був розірваний у зв’язку з тим, що подорожчала деревина, ми були змушені оголошувати другий тендер і ось привезли нову партію. Навесні дрова були у нас 1800 гривень за куб, а у зв’язку з ажіотажем на зимовий період деревина подорожчала до 2800 гривень".
Олександр Потапенко розповів, що у такий спосіб опалення шелетрів є значно дешевшим, ніж інші види палива:
"За мірками інших будівель ми вважаємо, що це економно та добре, якби електрикою чи газом — це було б набагато дорожче нам. Те, що ми допомагаємо і переселенці не витрачають на дрова гроші, дає їм можливість витратити ці кошти на ті напрямки, які для них найнеобхідніші".
