Щорічно у ніч з 31 жовтня на 1 листопада охочі у всьому світі відзначають Гелловін. Проте православна церква не визнає цього свята.
Чому переодягання в костюми суперечить церковним традиціям та навіщо це роблять на Різдво — у коментарі Суспільному розповів митрополит Черкаський і Чигиринський владика Іоан.
Черкащанка Марина вважає Гелловін одним із приводів прикрасити будинок:
"Вирізаємо з дітьми гарбузи, ставимо свічки. Зазвичай робимо їх два, ставимо в різних кімнатах. Діти щороку чекають цього, разом обираємо гарбузи — любимо, щоб були невеличкі і круглі. Ми не вкладаємо у це свято щось прямо особливе, просто подобається така традиція".
Місцева жителька Ольга придбала для доньки святкову атрибутику:
"Вона попросила ельфійські вушка, цукерки-павучки та іграшкову руку — персонажа з серіалу «Венздей». Я їй це дозволяю, дітям таке цікаво. Хоча, якщо чесно, на мою думку, таких товарів зараз аж занадто багато, це наче на день святого Валентина все у сердечках. З іншого боку, вже почали з'являтися і новорічні товари. Заходиш у магазин з дитиною — і вже нам усе треба, вже щось хочеться вибрати".
Пані Віра з Черкас розповіла: це свято не сприймає:
"Не сприймаю, не визнаю. Це щось не наше, з-за кордону. У нас вертепи он водять коли колядують. Ті самі костюми, але нам воно ближче. А ще його ще називають «вечором усіх святих» — ну, в нас є свої, християнські свята, а рідних ми поминаємо у спеціальні дні. Ось нещодавно, наприклад, була батьківська субота, я носила до церкви панахидку. Це наше і мені це зрозуміліше".
Як розповів Суспільному митрополит Черкаський і Чигиринський владика Іоан, церква не визнає Гелловін через сенси, які вкладають у нього:
"За зовнішнім блиском цього дня — інше послання. Це не про світло, а про гру зі злом. Християнин покликаний не шукати темряву. Церква ніколи не зможе і не буде любити свято Гелловін за наповнення цього свята. Говорять, мовляв, що тут такого, люди просто надягають на себе якісь костюми. Це нібито й так, як забава якась, але ж у всякій дії є певний контекст. І коли надягають костюми демонів або істот, яких не існує в природі, з демонічними знаками, то зрозуміло, що хтось людині дає ці думки, схиляє її. Людина одягає це, і хтось дає дух, відповідний до цього костюму.
Якщо людина впала до того, що стала робити такі демонічні якісь дії, схожі до демонів надягати костюми, значить це вже ознака, що людина невірна своєму Творцеві. Можу ще додати, що Гелловін є найбільшим свято у сатаністів, у цей день вони звершують найбільше своїх ритуалів. І коли людина долучається до цього святкування то до неї долучаються демони. Для таких людей допомога Божа припиняється, а зв'язок із джерелом життя втрачається. Навіть той, хто прикрашає свій будинок на свято Гелловіну і не вкладає у це злих смислів, все одно тим самим символізує для демонічного світу, що він впускає в свою домівку злу силу".
Проте, зауважив священник, у православʼї також є костюми, які українці одягають на Різдво:
"У православній вірі є свято Різдво Христове, коли ми одягаємося в костюми, але це свято символізує про турботу Бога над своїм улюбленим створінням — людством".
Що відомо про Гелловін
Країни Заходу, зокрема США, Велика Британія, Ірландія, Канада в ніч із 31 жовтня на 1 листопада святкують Гелловін — свято, яке розвинулося з кельтського язичницького свята Савані. Воно отримало християнське доповнення та стало масовим секуляризованим святкуванням, яке пов'язують із капіталізмом і вестернізованою культурою.
Свято Савань або Самайн походить з Ірландії та відзначалося в дохристиянізованих поганських кельтів. Його святкували з 31 жовтня на 1 листопада, що вважалося календарним початком зими в ірландських кельтів, йдеться у матеріалі Суспільне Культура.
Першоджерела, де згадують святкування — кельтські саги, написані в Ірландії в IX–XII столітті християнськими монахами. У сагах містяться відомості про те, що ніч із 31 жовтня на 1 листопада є часом підвищеної активності духів, ба більше — душі померлих теж з'являються в земному світі, за віруваннями кельтів.
