У селах Христинівської громади люди самотужки долають дефіцит води у колодязях. Житель села Розсішки Іван Костюк, аби на метр заглибити криницю — платив 13 тисяч гривень. Галина Рябко з села Пеніжкове їздить за водою в адмінцентр громади — за 11 кілометрів.
Які ще рішення знаходять люди, і як планує вирішувати питання з нестачею води керівництво громади, розповів Суспільному начальник відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Христинівської міськради Іван Рябоконь.
Пані Галина переселенка із Донеччини. Двома сім'ями приїхали у село Пеніжкове у серпні 2024 року. Води в будинку немає, тому користувалися криницею. Минулого літа, додала, води вистачало.
"Опускалися, декілька разів набирали, але відро було. У цьому році стало менше води, от декілька разів спускаємо, набираємо, тільки дна торкається і все".
Коли могли набрати відро води – обходилися власним колодязем, розповіла переселенка Ніна Петрухіна. Нині ж за водою ходять по сусідах та їздять автобусом в адмінцентр за 11 кілометрів.
"У кого свердловина, ми ходимо у двір, там ніхто не живе, і там вода схоже накопичується. Але знову ж таки: наберемо 1-3 баклажки і все, нема. Відро наберемо і економимо. Помилися, і в тій воді перемо. Отак-от. А їсти варити, ми їздили в Христинівку, а спочатку тут купляли в магазині: їсти варити, попити — купляли. Зараз ми їздимо в Христинівку, там трошки дешевше, але скільки ж там привезеш".
Поки частково вирішуватимуть проблему за допомогою додаткової мотузки. З другої спроби щось зачерпнути таки вдається. Чому води стало менше, пані Ніна не знає.
"Тут (по сусідстві - ред.) також недостатня кількість, кажуть. Навпроти сусідка каже, що заглиблювали криницю і все одно недостатня кількість води. Я навіть дивлюсь на наш ставок, наче хто трубу відкрив і вода кудись вилилася, не знаю".
Вулицею вище місцеві жителі взялися копати нові глибші криниці. Старий колодязь — без води, пояснила пані Олена.
"У нас тут поки ці, що нові копали криниці, то вода поки тримається на одному рівні, ну плюс-мінус п'ять — десять сантиметрів, а так на одному рівні. У кого немає води в криницях приходять брати, а куди діватися, як нема. Ось стара криниця води зовсім нема, вона спільна була".
У селі Розсішки, що за 14 кілометрів, заглиблюють наявні криниці. Щоб зараз мати воду, місцевий житель Іван Костюк віддав 13 тисяч гривень.
"Глину тут викидали, підкопали, ну 70 сантиметрів додали води, тепер є майже два метри води. А раніше 90 сантиметрів всього, а дружина пралку вмикає, ну і відповідно не вистачає води. І ця менша помпа уже висить у повітрі, воду не захоплює".
Нестачу води почали відчувати навесні, зазначив пан Іван.
"З весни почало всихати і всихати, ставки у нас порожні, зовсім немає, річка висохла, відповідно підходу води немає. Приїжджали водопровід вести по селу, але коли воно буде і що буде, то ми не знаємо, а воду треба зараз".
Про дефіцит води у колодязях жителів громади знають, розповів начальник відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Христинівської міськради Іван Рябоконь.
"Мабуть, природні якісь катаклізми. Найактуальніше питання, це село Веселівка, село Розсішки, село Талалаївка, село Вільшанка, ну це маленькі села, селище Іванівка, біля міста – це все по периметру міста, дальні села – це Ліщинівка, Вербувата, Багачівка, Велика Севастянівка, Шукайвода".
Наразі будуть вирішувати питання у тих населених пунктах, де ситуація критична. А це село Розсішки та Веселівка.
"Ми виносимо питання щодо виділення двох з половиною мільйонів на будівництво хоча б одної свердловини артезіанської і частина вуличних водогонів по селах. Взагалі от в Розсішках нам треба побудувати три свердловини і четверту свердловину, це одну свердловину у Веселівці. Можливо, вийде дві свердловини, це одна у Розсішках, одна у Веселівці. Можливо, це буде дві в Розсішках. І частину вуличних водогонів хоча б дати напрямок. Десь до першого грудня вже вони повинні мати воду".
Загалом провести воду потрібно у 136 подвір'їв у селі Веселівка і 420 — у Розсішках. На це потрібно понад 12 мільйонів гривень, яких наразі у громаді немає, додав пан Іван.
"Це в нас 13 населених пунктів, які мають централізовану воду. Інші населені пункти або частково забезпечені водою, або не забезпечені взагалі. Населення хоче, щоб ми будували ці вуличні водогони, щоб їм по самий двір попідводили, а вони тоді кожен собі врізку робить і проводить".
Нагадаємо, як розповів у коментарі Суспільному еколог Олександр Спрягайло, відсутність води у криницях є всеукраїнською проблемою:
"Проблема черкащан, на жаль, типова для України. При загальному зменшенні кількості опадів, їх перерозподілі у формі злив, тобто, коли за короткий проміжок часу випадає рекордна кількість опадів, які з поверхневим стоком стікають у водойми, не насичуючи ґрунти, зменшуються запаси вологи у водоносних горизонтах, що неминуче тягне за собою падіння водяного стовпа у криницях. Якщо до цього додати зарегульованість річок, зростання випаровуваності внаслідок підвищення температур — маємо логічний результат".
Як прокоментував Суспільному начальник обласного гідрометцентру Віталій Постригань, зниження рівня води в криницях на Черкащині пов'язане з кліматичними змінами:
"Ключовою причиною обміління криниць і ставків є кліматичні зміни. У першу чергу — це потепління, зменшення кількості та структури опадів. Лише за останні 30 років середня температура літа зросла аж на 1,5°, зими потеплішали на 1,4°. Практично вдвічі збільшилася кількість спекотних днів, а от річний баланс опадів зменшився, це при тому, що зросла кількість швидкоплинних злив, які не встигають просочитися в ґрунт".
Також, додав Віталій Постригань, 2025 рік для Черкащини видався одним з найбільш посушливих за останні 30 років:
"Із початку цього року кількість опадів є однією із найменших за останнє тридцятиріччя і при кліматичній нормі 410 міліметрів в центральній зоні нашої області зареєстровано лиш 210 міліметрів. До того ж 30% опадів випало внаслідок двох — чотирьох злив, загальною тривалістю менш як за добу. Обміління річок, зникнення ставків — це вже не виняткові події. При збереженні таких тенденцій, води в криницях ставатиме ще менше".
