Вчителька мистецтва з села Сагунівка Ірина Козак чотири десятиліття ділиться з школярами любов’ю до мистецтва.
Учнів називає своїми дітьми, а роботу — подарунком долі, розповіла Ірина Козак Суспільному. З нагоди Дня вчителя, який цьогоріч відзначають 5 жовтня, — її історія.
Ірина Валеріївна — вчителька музики та образотворчого мистецтва. На роботу вбирається немовби на свято.
"Мої діти уже звикли до того, що я намагаюся одягатися зі смаком. Це не лише заради себе. До блузи я підбираю особливі сережки, чи намисто, часто українське, етнічне".
Пані Ірина має велику родину, проте "своїми дітьми" називає також учнів місцевої школи.
"Коли я ходила в музичну школу, це було просто додатком до навчання, розвитком. А потім, коли пішла у музичне училище, іще не було такої потреби бути вчителем. Втім, коли почалися перші роки у школі, зрозуміла, що без цього не можеш жити".
У школі біля кабінету музики на неї чекають школярі, аби на уроці співати пісні та слухати про світових композиторів. Ірина Козак пояснила, вчителювання для неї стало подарунком долі:
"Мій шлях довгий – 43 роки. Починала я в Черкасах, переїхала в Сагунівку і продовжую тут працювати. Дітки — дуже щирі. Не дивлячись на те, що вони бачать багато гаджетів, техніки, все одно, вони потребують щирого доброго учителя, який буде їм підтримкою і цим ми повинні скористатися. Вони нам довіряють і ми їм хочемо показати все те найкраще, що їх чекає у житті".
Для школярів Ірина Валеріївна — одна з улюблених вчительок, розповів школяр Матвій Земко:
"Мені подобається на тисячу процентів голос вчительки".
Його однокласниця Злата Вдовенко додала:
"Мені цей урок подобається, бо я люблю співати, а вчителька подобається, бо вона все гарно розказує".
Директорка школи Леся Атамась називає Ірину Валеріївну дуже креативною та творчою.
"Уроки її завжди змістовні, цікаві. Побудовані методично цікаво і грамотно. Я її називаю «нашим міським маестро». Різні заходи, різні конкурси проводяться під її керівництвом, її дітки займають призові місця на обласних конкурсах"
Поза вчителюванням пані Ірина має ще улюблене заняття — вирощує квіти та овочі для родини.
"Полуничку ми вирощуємо для себе і для родини, щоб їсти свіжу і заморожену. Вирощуємо для себе помідорчики, завжди хочеться смачних сортів. Трошечки експериментуємо. Щось вдається, щось ні".
З вибором професії, додала Ірина Козак, — не помилилася. Для неї вчителювання — справа життя.
"Те, що я ходила у музичну школу – це і було поштовхом для того, щоб я училася музики далі і за це я завдячую своїй мамі. Це саме те, про що може мріяти будь-яка людина: діти, музика, все прекрасне, що тебе оточує".
