Черкаський сапер Олександр Нестеренко з початку повномасштабного вторгнення розміновував Харківщину, Чернігівщину та Миколаївщину. Справу сапера він обрав після служби в Збройних силах України та участі в антитерористичній операції у 2015 році.
Свою історію, спеціально до Дня рятівника, який припадає на 17 вересня, Олександр Нестеренко розповів Суспільному.
Олександр кожну деталь захисного спорядження може вдягти із заплющеними очима. Процес екіпірування сапери доводять до автоматизму, адже від цього захисту залежить життя вибухотехніків:
"У нас є два тренувальних майданчики із різними ґрунтами. То в нас є знизу труба для макета і на якій глибині відточуємо свої уміння. Ми відчуваємо характерний звук, на який реагує пристрій".
Коли металошукач реагує на захований предмет, сапер обстежує місце.
"Стараємося відпрацювати кожен сигнал. Якщо навіть це буде й гвоздик, чи якась кришечка".
Бо ж кожна помилка, за його словами, може коштувати життя.
"Відповідальність в першу чергу за себе, бо ми живемо одним днем і одною хвилиною. А друге — за своїх товаришів і за людей, які будуть після нас же заходити на територію і проживати там далі".
До рятувальників долучився у 2021 році. До того була служба в Збройних силах України: з 2015 року брав участь в антитерористичній операції. Із початку повномасштабного вторгнення розміновував деокуповані території, розповів Олександр:
"Під кінець 2022 року ми були на Миколаївському напрямку, Снігурівка. Ми заходили на третій день після визволення. Все було заміновано: будь-який кущ, дерево, фірточки, забори, двері, ворота, вікна. Майже 50 діб провели ми там. Потім нас приїхали міняти другі відділення".
А далі розмінування Харківщини, Херсонщини та Чернігівщини.
"Заходиш на територію і оглядаєш усе: під ноги, вперед, вгору. Зараз більше вгору, бо дрони теж дуже багато літають".
Та попри ризики, розповів Олександр, свою професію любить й завжди готовий до виклику.
"У будь-який момент, у будь-яку хвилину".
