У декількох громадах Черкаської області питна вода не відповідає нормам за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 25 до 29 серпня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
За словами медика, фахівці відібрали та дослідили 140 проб питної води за мікробіологічними показниками та 104 — за санітарно-хімічними.
"Відхилення від гігієнічних вимог за мікробіологічними показниками виявили на водогоні КП «ВУЖКГ» селища Чорнобай, Чорнобаївської ТГ, йдеться про загальні коліформи".
Також виявили відхилення за санітарно-хімічними показниками у наступних громадах:
- "Села Безбородьки, Великохутірської ТГ — забарвленість, жорсткість, залізо, марганець,
- села Великий Хутір, Великохутірської ТГ — залізо,
- КП «Міський водоканал» села Благодатне, Золотоніської ТГ, йдеться про залізо, загальна жорсткість, марганець,
- села Вільховець, Звенигородської ТГ — нітрати,
- КП «ВУЖКГ» селища Чорнобай, Чорнобаївської ТГ, йдеться про інтенсивність запаху, каламутність, залізо, амоній".
Що таке коліформи і ентерококи
Заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра пояснила, чи можуть викликати хвороби коліформи і ентерококи та що означає їх наявність у воді.
"Загальні коліформи — це група бактерій, що природно живуть у навколишньому середовищі, зокрема, у ґрунті та на рослинності. Вони належать до групи санітарно-показових, що використовують для оцінки якості води, продуктів, повітря тощо. Їх присутність вказує на можливе забруднення середовища, хоча самі вони не є безпосередньо патогенними, тобто зазвичай не викликають ніяких захворювань", — зазначила медикиня.
Ентерококи — це види мікроорганізмів, які також відносять до групи санітарно-показових, додала Наталія Видра.
"Вони зазвичай походять із кишківника теплокровних — людей і тварин. Оскільки вони завжди присутні в організмі, то зазвичай не викликають захворювань, проте їх наявність у питній воді вказує на можливе антропогенне забруднення питної води, що є більш небезпечним та потребує проведення профілактичних заходів у водогінній системі", — пояснила вона.
Якщо у воді виявляють загальні коліформи та ентерококи, це може свідчити про:
- недоліки у системі водопідготовки та очищення води, забрудненість фільтрів тощо;
- наявність застійних явищ у розподільній мережі водогону, особливо на тупикових ділянках, водогінних мережах будинків, що мають підкачку, водонапірних баках тощо;
- потрапляння зовнішніх забруднень у систему водопостачання (наприклад, через пошкодження труб або резервуарів, проведення ремонтних робіт).
Чим небезпечні марганець і залізо у воді
Марганець і залізо є природними мінералами, які часто зустрічаються у воді, а їх надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що і марганець, і залізо (а часто і обидва ці мінерали разом) зустрічаються у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів", — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст марганцю та заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
"Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання", — додала Наталія Видра.
Норматив вмісту марганцю, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,05 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 0,5 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом марганцю може спричинити в деяких людей:
- втому, слабкість, тривожність;
- тремор м'язів, болі в суглобах.
Норматив вмісту заліза, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,2 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 1,0 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза та марганцю
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
"Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (ємності з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо і марганець окислюються та перетворюються на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту", — пояснила фахівчиня.
На підприємствах питного водопостачання ефект знезалізнення може досягатися шляхом розбризкування води з метою аерації у спеціальних пристроях — градирнях. При цьому осад збирається у спеціальному відстійнику або затримується на фільтрі.
Можливий і метод хімічного окислення, додала Наталія Видра:
"Для прискорення процесу окислення застосовують реагенти, такі як гіпохлорит натрію, перманганат калію або озон. Вони швидко переводять залізо і марганець до нерозчинної форми, у формі осаду. Після цього воду пропускають через фільтр, який затримує осад".
У деяких випадках застосовують іонний обмін. У такому випадку застосовують гранульовані іонообмінні смоли, які замінюють іони заліза на іони натрію.
"Такий метод ефективний для води з помірним вмістом заліза. Деякі іонообмінні смоли здатні видаляти марганець разом із залізом та іншими металами. Це ефективно для води зі змішаними забрудненнями", — розповіла Наталія Видра.
Також вона розповіла про те, як застосовують для очищення води мембранні технології:
"Зворотний осмос або нанофільтрація допомагають повністю видалити залізо та марганець разом з іншими домішками. Це високоефективний, але затратний метод, який часто використовують для очищення питної води в домашніх умовах".
Також, додала вона, можна застосовувати фільтрацію:
"Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю) для видалення марганцю та заліза. Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри".
Забарвленість води
Забарвленість — це присутність у воді природних органічних речовин, які надають їй жовтуватого, бурого або навіть чорного відтінку, пояснив лікар з комунальної гігієни відділу епідеміологічного нагляду та профілактики неінфекційних захворювань Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Анатолій Ілляшенко.
"Питна вода, що має непривабливий зовнішній вигляд (забарвлення, подібне до чаю або іржі), викликає психологічне відторгнення й небажання вживати її навіть за умов сильної спраги, що може призвести до зниження добового споживання води".
Можуть призвести до смерті — чим небезпечні нітрати
Нітрати у питній воді становлять загрозу для здоров'я людини, якщо їх концентрація перевищує безпечні норми, зазначила заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Згідно з гігієнічними вимогами, допустимий рівень нітратів у питній воді не повинен перевищувати 50 мг/л. В організмі людини нітрати під впливом кишкової мікрофлори перетворюються на нітрити, які своєю чергою, потрапляючи у кров, блокують гемоглобін еритроцитів, утворюючи метгемоглобін. Метгемоглобін не здатний переносити кисень, що призводить до кисневого голодування тканин організму. Таке захворювання називається водно-нітратною метгемоглобінемією", — пояснила вона.
"У дітей, особливо до трьох років, які перебувають на штучному вигодовуванні і при цьому вживають питну воду із підвищеним вмістом нітратів, таке кисневе голодування має важкий перебіг і може призвести навіть до летальних наслідків".
Окрім того, надмірне довготривале надходження до організму людини нітратів може спричиняти загальну інтоксикацію. Вони проявляються у вигляді головного болю, втоми, зниження імунітету, розладів системи травлення, а також сприяють розвитку онкологічних захворювань через перетворення нітратів на нітрозаміни — канцерогенні речовини, що підвищують ризик раку шлунка та інших органів.
Найбільш чутливими до вмісту нітратів є :
- немовлята (особливо в перші три роки життя);
- люди з анемією або серцево-судинними захворюваннями;
- люди з хворобами нирок та дихальної системи;
- вагітні жінки;
- люди з ослабленою імунною системою.
Звідки беруться нітрати у воді
"За результатами моніторингових досліджень питної води лабораторіями нашої установи підвищений вміст нітратів реєструють в основному у зразках питної води з нецентралізованих джерел водопостачання, тобто криниць, каптажів та індивідуальних артсвердловин", — пояснила Наталія Видра.
Основними джерелами потрапляння нітратних сполук до підземних вод є:
- хаотична забудова присадибних ділянок, без дотримання санітарних розривів від можливих джерел забруднень;
- відсутність належної санітарної інфраструктури: вигрібні ями, господарські споруди, гноярки, їх неналежне обладнання і утримання (за звичай неподалік від джерел водопостачання);
- неправильне зберігання та використання азотних добрив, неконтрольований витік стічних вод із каналізаційних систем.
Перевищення показника вмісту нітратів може призвести до серйозних проблем зі здоров'ям, тому важливо перевіряти якість води, особливо в сільській місцевості, де використовуються приватні криниці або свердловини, зазначила медикиня.
Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації чи спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних із питною водою, на території області не реєстрували, додала вона.
