На Черкащині у трьох селах Чорнобаївської громади питна вода не відповідає нормам за мікробіологічними та санітарно-хімічними показниками.
Про це свідчать результати досліджень, проведених із 7 до 11 липня, розповів Суспільному головний державний санітарний лікар області Володимир Папач.
За словами лікаря, фахівці відібрали 133 проби питної води за мікробіологічними показниками та 86 — за санітарно-хімічними.
"Відхилення від гігієнічних вимог за мікробіологічними показниками виявили у двох пробах на водогонах:
- село Велика Бурімка Чорнобаївської громади, йдеться про загальні коліформи,
- село Веселий Хутір Чорнобаївської громади — загальні коліформи, ентерококи".
Та у трьох пробах, за словами лікаря, за санітарно-хімічними на водогонах:
- село Велика Бурімка — залізо, амоній,
- Веселий Хутір — залізо, амоній,
- Мала Бурімка Чорнобаївської ТГ — амоній.
"Будь-яких ускладнень санітарно-епідемічної ситуації, спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних із питною водою та питним водопостачанням, на території області не зареєстрували", — розповів Папач.
Як зазначив фахівець, про результати досліджень поінформували голів зазначених територіальних громад, а також направили відповідні пропозиції керівникам водогонів щодо проведення необхідних профілактичних заходів.
Чим небезпечні марганець і залізо у воді
Марганець і залізо є природними мінералами, які часто зустрічаються у воді, а їх надлишок у питній воді може мати негативний вплив на здоров'я, розповіла Суспільному заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра.
"Черкаська область має поклади залізо-марганцевих руд, через що і марганець, і залізо (а часто і обидва ці мінерали разом) зустрічаються у питній воді. Основні родовища зосереджені в центральній та південній частині області, зокрема, в межах Черкаського, Золотоніського та Уманського районів", — пояснила фахівчиня.
За її словами, вміст марганцю та заліза вище встановлених гігієнічних норм надає воді неприємний металевий смак і запах.
"Така вода може мати іржавий, бурий або чорнуватий відтінок, що робить її непридатною для споживання", — додала Наталія Видра.
Норматив вмісту заліза, згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10, у питній воді водогонів, фасованій воді становить не більше 0,2 мг/л, у воді криниць, свердловин, каптажів — не більше 1,0 мг/л.
Тривале вживання питної води з надмірним вмістом заліза може спричинити:
- нудоту, біль у животі, метеоризм;
- сухість, ламкість волосся, сухість шкіри, подразнення та алергічні реакції;
- втому, слабкість;
- закрепи або діарею.
Методи очищення води від надлишків заліза та марганцю
За словами Наталії Видри, у домашніх умовах можливо застосовувати метод відстоювання води або аерації (окиснення киснем).
"Питну воду зберігають у хімічно інертному посуді (ємності з нержавіючої сталі, емальованих відрах тощо). Метод полягає у насиченні питної води киснем повітря. При цьому двовалентне залізо (розчинне у воді) окиснюється до тривалентного (нерозчинного у воді). У результаті залізо і марганець окислюються та перетворюються на нерозчинний іржавий осад у вигляді нальоту", — пояснила фахівчиня.
На підприємствах питного водопостачання ефект знезалізнення може досягатися шляхом розбризкування води з метою аерації у спеціальних пристроях — градирнях. При цьому осад збирається у спеціальному відстійнику або затримується на фільтрі.
Можливий і метод хімічного окислення, додала Наталія Видра:
"Для прискорення процесу окислення застосовують реагенти, такі як гіпохлорит натрію, перманганат калію або озон. Вони швидко переводять залізо і марганець до нерозчинної форми, у формі осаду. Після цього воду пропускають через фільтр, який затримує осад".
У деяких випадках застосовують іонний обмін. У такому випадку застосовують гранульовані іонообмінні смоли, які замінюють іони заліза на іони натрію.
"Такий метод ефективний для води з помірним вмістом заліза. Деякі іонообмінні смоли здатні видаляти марганець разом із залізом та іншими металами. Це ефективно для води зі змішаними забрудненнями", — розповіла Наталія Видра.
Також вона розповіла про те, як застосовують для очищення води мембранні технології:
"Зворотний осмос або нанофільтрація допомагають повністю видалити залізо та марганець разом з іншими домішками. Це високоефективний, але затратний метод, який часто використовують для очищення питної води в домашніх умовах".
Також, додала вона, можна застосовувати фільтрацію:
"Це використання фільтрів із каталітичними матеріалами (наприклад, діоксид марганцю) для видалення марганцю та заліза. Також для покращення якості води використовують вугільні фільтри".
Що таке коліформи та ентерококи
Заступниця генерального директора Черкаського обласного центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра пояснила Суспільному, чи можуть викликати хвороби коліформи і ентерококи та що означає їх наявність у воді.
"Загальні коліформи — це група бактерій, що природно живуть у навколишньому середовищі, зокрема, у ґрунті та на рослинності. Вони належать до групи санітарно-показових, що використовують для оцінки якості води, продуктів, повітря тощо. Їх присутність вказує на можливе забруднення середовища, хоча самі вони не є безпосередньо патогенними, тобто зазвичай не викликають ніяких захворювань", — пояснила медикиня.
Якщо у воді виявляють загальні коліформи та ентерококи, це може свідчити про:
- недоліки у системі водопідготовки та очищення води, забрудненість фільтрів тощо;
- наявність застійних явищ у розподільній мережі водогону, особливо на тупикових ділянках, водогінних мережах будинків, що мають підкачку, водонапірних баках тощо;
- потрапляння зовнішніх забруднень у систему водопостачання (наприклад, через пошкодження труб або резервуарів, проведення ремонтних робіт).
