Ліки для пацієнтів Черкаського онкодиспансеру отримують за 2023 рік. Такі затримки відбуваються у багатьох закладах цього спрямування.
Аби усунути затримки з держпостачанням, 22 травня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо подолання критичного дефіциту ліків для тяжкохворих пацієнтів. Йдеться про необхідні цьогоріч вісім мільярдів, розповів Суспільному завідувач організаційно-методичного відділу закладу Ігор Гайдай.
В аптечному складі Черкаського онкодиспансеру зберігають ліки для щонайменше кількох тисяч пацієнтів, розповіла його фармацевтка Алла Майборода. Всі ліки зберігають з дотриманням відповідних умов.
"Мають зберігатися при температурному режимі 2,8°, тобто — в холодильниках", — прокоментувала вона.
Частину препаратів заклад отримує у вигляді централізованих закупівель від держави. Втім, ця система працює зі збоями, зазначила фахівчиня.
"Іноді бувають ці централізовані постачання нерегулярні і з певним запізненням. Але стараємося якимось чином викручуватися з ситуації. Спілкуємося з колегами з інших регіонів. Можливо, в когось є надлишок. Стараємося якось між закладами просто ділитися, назвемо це так", — пояснила Алла Майборода.
Брак ліків, зі слів фармацевтки, — не у базовій терапії, а саме в онкопрепаратах:
"Більше онкопрепаратів бракує, на жаль. Супутні препарати ми купуємо відповідно за наші кошти, які заробляємо від укладеного договору з НСЗУ".
Шоста хімієтерапія за пів року лікування — стільки 64-річний Анатолій Костенко бореться з онкологією.
"Діагноз — пухлина сечового міхура. Болі ніби пропали ті, що були. Кров зникла ніби теж, тому що раніше виходила з сечею. Зараз немає нічого", — прокоментував пан Анатолій.
Такий ефект, з його слів, завдяки чіткому дотриманню схеми лікування. За цей час, додав чоловік, витрачає кошти лише на супроводжувальну терапію, основний пакет — надає лікарня.
Більшість препаратів заклад надає на безоплатній основі, пояснила медична директорка клінічного центру онкології Галина Джуменязова:
"Стараємося підбирати схеми лікування з тих препаратів, які є в закладі. Звичайно, інколи пацієнти, у дуже рідкісних випадках, можуть власним коштом підібрати".
Втім, є винятки, додала лікарка.
"Є, наприклад, схеми лікування з препаратів, які, на жаль, не ввійшли у національний перелік. Або не закупляються державою — це імунна терапія, деяка таргетна терапія", — прокоментувала Галина Джуменязова.
У разі відсутності цих препаратів у закладі, витрати лягають на плечі пацієнтів, зазначила лікарка:
"На жаль, цих препаратів немає в наявності практично. Крім однієї, двох-трьох позицій. То вони, звичайно, найдорожчі".
І такі ситуації непоодинокі, зауважив завідувач організаційно-методичного відділу закладу Ігор Гайдай:
"Звичайно, є збої з постачанням, є запізнення. Можемо у 2025 році отримувати препарати за 2023 рік".
Аби якось врегулювати прогалини у медичному забезпеченні закладів, 22 травня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо подолання критичного дефіциту ліків для тяжкохворих пацієнтів. Йдеться про необхідні цьогоріч вісім мільярдів, що вкрай мало, пояснив Ігор Гайдай.
"Вісім мільярдів — це на всі ліки. Якщо брати онкологію, то там, для дорослої онкології, наприклад, 192 мільйони не вистачає до потреби загальної. Це на всю Україну навіть дуже смішна цифра. Тому що торік тільки наш заклад закупив ліків більше ніж на 140 мільйонів. Тому 192 мільйони для України на потреби дорослої онкології — це можна взагалі не звертати увагу".
Наразі цей законопроєкт очікує опрацювання в комітетах і ще не виносився на пленарне голосування. Він важливий, але, щоб він справді був дієвим, його розрахунок потрібно збільшити у кілька разів, додала медична директорка закладу пані Галина.
"Якщо цю суму розділити на всі регіони України — це дуже мізерна сума. Треба дивитися на те, щоб збільшувати бюджет, збільшувати суми на закупівлі цих засобів. Кожного року ціна самого препарату також збільшується. Тобто — кожен рік треба все ж таки підвищувати і підвищувати не тільки суми для закупівлі, а й тарифні ставки для лікування цих пацієнтів".
Зі слів пані Галини, у 2025 році держава покриває тільки 60% від реальної потреби у ліках для тяжкохворих пацієнтів. Базові препарати недофінансовані на 30%, а інноваційні — на 90%.
