У Черкасах 8 червня майже півтори сотні людей прийшли на акцію "Не мовчи — полон вбиває", аби підтримати військовополонених та безвісти зниклих.
Люди принесли прапори і плакати, повідомила з місця події кореспондентка Суспільного Анна Іщенко.
Люди вишикувалися під деревами вздовж бульвару Шевченка. За словами співорганізаторки акції, мами загиблого азовця Оксана Коцуконь, учасники акції перемістилися з Соборної площі через спеку.
"Люди приїхали до нас з різних міст України, є з Київщини, з Полтавщини. Тому що в деяких містах таких акцій немає. Вони не проводяться. І дівчата використовують шанс приїхати, підтримати іншу родину".
Черкащанка Наталія Шарапенюк на акцію прийшла з шестирічною донечкою, вони шукають свого чоловіка та тата Андрія:
"Ми шукаємо свого чоловіка, він служить у 115 механізованій бригаді та два роки тому 28 червня перестав виходити на звʼязок. Вірю що він живий, що він у полоні. Донечка чекає свого тата, а я чоловіка. Я на війні втратила брата, це дуже боляче".
Анастасія Пустовіт чекає чоловіка з полону. Три тижні тому вона отримала підтвердження цього, проте попередні сім місяців її чоловік був серед зниклих безвісти:
"Я з Харкова, проте батьки мого чоловіка з Черкаської області. Тому я тут. Я вірю, що ми його звільнимо та повернемо додому. Ми чекаємо його".
Анастасія додала, що долучилась до акції, щоб нагадати про те, що усіх зниклих безвісти чекають та підтримати родини інших військових.
Іван Трифонов два місяці тому повернувся з полону. Розповів, що коли був у неволі, то ні він, ні побратими не знали, що такі акції на їхню підтримку відбуваються:
"Я попав в полон на Курському напрямку 10 вересня 2024 року. Мене повернули у березні 2025 року, як пораненого. Мої побратими, ті, хто лишилися живими, лишилися в полоні, вони засуджені за тероризм на 15- 17 років".
