Черкащанка Людмила Качковенко зберігає колекцію з чотирьох старовинних вишиванок, одній з яких сто років. Їх створювали та зберігали жінки її родини, тепер так само береже їх і вона.
На новий лад вишиває одяг та мріє створити сорочку за технікою, якою це робила її бабуся, розповіла пані Людмила Суспільному.
Вишитій сукні, яку зберігає у колекції, понад сто років. Її Людмила Качковенко успадкувала від жінок свого роду:
"Прапрабабусі носили наші такі вишиванки. З такого полотна більш грубого і шви не дуже акуратні були, скажімо так".
Та у кожному хрестику, не лише пам'ять, а й історія, розповіла пані Людмила:
"Для мене це має велике значення. Тому що це наша нематеріальна культурна спадщина, яку потрібно цінувати. Тому що це в першу чергу наша зброя, особливо зараз".
Ця пам'ять має крокувати крізь роки, додала Людмила. Тож вчить цінувати вишиванки й своїх дітей.
"Більшість на вишиванки перейшли, коли почалася війна. На українську мову так само перейшли, коли почалася війна. Дітей потрібно до цього привчати з малечку. Вони будуть знати нашу історію, правдиву історію, про наші автентичні українські речі, про наших дідусів, бабусь".
У родинній колекції вишиванок є і весільна сорочка, розповіла Людмила Качковенко.
"Вишиванка нашої бабусі, яка жила в цій хаті, в якій ми зараз проживаємо з чоловіком і дітьми. Цю вишиванку вона шила для себе на весілля, але, на жаль, за не дуже хороших умов не вийшло в неї вийти заміж, тому вишиванка так і пролежала не діждавшись весілля".
Кожна сорочка створювалася місяцями, й важливо, щоб всі хрестики та нитки були пришиті зі світлими думками. Цього правила дотримується й нині пані Людмила. Тож у сорочку доньки закладала лише найкраще.
"Душу і любов. Що ще можна вкладати у вишивку. Щоб дитина була щаслива, щоб мала гарну долю. Вишивала вишиваночку під її голубі очі".
Також вона пробує повторити візерунок вишиванки бабусі.
"На вишиванці не можна ставити вузлів, щоб була доля гладка і не було ніяких негараздів в сім’ї і в долі. Потрібно ниточку відводить, наче затискати. У мене є така мрія вишити таку вишиванку. Я думаю, як вишию — вас покличу".
