Сергій Рудик — народний обранець по одномандатному виборчому округу №198, який станом на 2019-й рік включав Смілу, а також Смілянський, Кам’янський, частину Черкаського районів. Депутатську присягу склав 12 листопада 2019 року після того, як Центральна виборча комісія визнала його обраним народним депутатом після перерахунку голосів на 198 виборчому окрузі.
У межах загальноукраїнського проєкту Суспільного про діяльність народних депутатів з часу обрання у 2019 році — "Обранці", редакція Суспільне Черкаси запросила усіх нардепів від Черкащини. Пропонували на рівних умовах поспілкуватися у форматі інтерв’ю в студії чи онлайн або ж надати письмову відповідь. Народний депутат Сергій Рудик прийшов до нас у студію.
Сергій Рудик — полковник ЗСУ. З липня 2024 року на посаді начальника управління цивільно-військового співробітництва Оперативного командування Сухопутних військ "Схід". У зоні його відповідальності пʼять областей — Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Дніпропетровська. Це оперативно-тактичне угруповання "Запоріжжя", до цього проходив службу в ОТУ "Лиман", "Соледар", ОСУВ "Таврія".
Пане Сергію, ви — народний депутат України, водночас військовослужбовець Збройних сил України. Як поєднуєте депутатську роботу зі службою у лавах ЗСУ? Де складніше?
Ну, безперечно, захист батьківщини — це складніше, ніж робота народним депутатом.
Тут ти підкоряєшся статуту Збройних сил України, але там нічого не написано про службу у Збройних силах для народних депутатів України. Ба більше, як сказав мені в перший день повномасштабного вторгнення начальник Печерського ТЦК, призвати народного депутата — це кримінальна відповідальність. Зброю не дам, нічого не дам. І от таке ставлення було з самого початку, наразі нічого не змінялося.
Сказати, що я був дуже чемний народний депутат, не можу. Оскільки я вже служу три роки й два місяці, з яких два роки в зоні бойових дій, то, звичайно, параметри, за якими мав би працювати класичний народний депутат, не відповідають тим можливостям, які в мене були і є. Втім, завдяки регламенту, більшість засідань аграрного комітету, де я заступник голови, відбуваються по відеозв’язку. Тому тут я маю можливість брати участь у цих засіданнях, в пленарній частині, звичайно, ні. Беру участь у пленарних засіданнях тільки під час дуже важливих голосувань. До прикладу — законопроєкту про мобілізацію, законопроєктів, які стосуються захисту прав військовослужбовців, членів їхніх родин.
Нещодавно ви критикували Чернівецьку міську раду, яка спрямувала, з ваших слів, 200 мільйонів гривень на ремонт доріг. Згадали й Черкаську міську раду, яка виділила 60 мільйонів гривень теж на дороги. Яким, на вашу думку, має бути освоєння бюджетних коштів під час воєнного стану? Який механізм зміни пріоритетності відповідного освоєння коштів місцевих громад ви можете запропонувати?
Це достатньо велика проблема. Оскільки ми говоримо вже про 38 місяців широкомасштабного вторгнення, ті, від кого залежить виділення коштів, мали би зрозуміти, що пріоритет витрат коштів мав би бути не бруківочно-асфальтно-фонтанний, а на потреби військових. Скажімо, в маленькому містечку Мукачево, від якого до Європейського Союзу 50 кілометрів, місцева влада виділяє 26% свого бюджету на потреби ЗСУ. А що в інших містах? У мене мама живе в Чернівцях. Мені болить, коли я читаю про черговий сквер, черговий фонтан, чергові 200 мільйонів.
У період дії воєнного стану міська влада має забезпечувати першочергові потреби мешканців, тобто все, що стосується того, щоб людина могла нормально себе почувати. Все решта почекає. Дитячі майданчики, вибачте мені, почекають. Бруківка почекає, асфальт почекає. Треба більшу частину коштів на Збройні сили України.
Пане Сергію, нещодавно в одному з інтерв'ю ви наголосили, що щомісяця в Україні потрібно мобілізовувати до 30 тисяч військовослужбовців. Інакше нам буде непереливки. Які, на вашу думку, питання мобілізаційної політики в Україні наразі потрібно вирішувати?
Влада в питаннях мобілізації провалила 2022 рік. Єдиний спосіб, на моє переконання, виправити цю ситуацію, це самій владі показати приклад: різним представникам спеціальних органів мобілізуватися — і, тим самим, показати суспільству, що не тільки бідні, знедолені люди йдуть служити. От поліцейські, до прикладу. Я дуже сумніваюся, що значна частина патрульних поліцейських мають статус учасника бойових дій.
Начальник Нацполіції переконує всіх, що всі сто відсотків поліцейських мають бути заброньовані, мотивуючи специфічними функціями, які вони виконують. Це саме стосується управління державної охорони, вертикалі органів місцевого самоврядування.
Я думаю, що проблема в практиці застосування законодавства. З іншого боку, парламент теж не зацікавлений робити рішучі кроки, тому що самі народні депутати не воюють і добровільно бажання це зробити теж вже немає.
Але не треба всім депутатам йти воювати. Не чіпайте мажоритарників, візьміть списочників — чоловіків, їх там під 200 осіб. А ті народні депутати, які пропрацювали у парламенті вже понад п'ять років, дайте можливість тим, хто нижче по списку, жінкам, чоловікам, які за станом здоров'я не можуть служити в армії чи перебувають за межами мобілізаційного віку. Покажіть приклад, розумієте? Не працює ця історія.
В цьому контексті наступне запитання — щодо демобілізації. Минулого року уряд вже презентував законопроєкт про внесення змін до законодавства щодо мобілізації. Однак, напередодні другого читання з нього було вилучено норму, що стосувалася демобілізації. Яке ваше бачення розв'язання питання щодо демобілізації в Україні?
Я наполягаю і буду говорити про це у парламенті, що правила щодо демобілізації мають бути. Це стосується не тільки справедливості стосовно тих, хто з перших днів служить. Це і мотиваційний аргумент для тих, хто тільки піде служити.
Це, до речі, один із факторів, який відлякує потенційних новобранців незалежно від того, в який спосіб вони будуть мобілізовані: через контракт і рекрутинг чи через умовно-примусовий призов. Коли людина знає, що це квиток в один кінець, безперечно, це не додає їй оптимізму.
Тобто тепер потрібна зовсім інша аргументація. Перше, що ми повинні зробити, — це зобов'язати всіх, незалежно від роду діяльності, мобілізуватися. Не може бути жодного державного органу, де є стовідсоткова броня працівників. Якщо ми розв'язуємо питання, то ми виходимо на питання демобілізації.
Ще одне питання. Під ким зараз ТЦК і СП? Під сухопутними військами. Командувач Сухопутних військ пан Драпатий де зараз? Він зараз на бойових завданнях управляє найскладнішою ділянкою фронту. Йому зараз голова болить, як йде мобілізація нових військовослужбовців? Це має бути окрема інституція, яка повинна займатися питанням мобілізації. Цю функцію треба вивести з повноважень Сухопутних військ.
Про мобілізацію можуть говорити й займатися цим питанням державні органи влади. І от коли ви ставите питання про політичну волю, вона має бути там.
У березні 2025 року зареєстрували законопроєкт щодо нульового розмитнення авто для учасників бойових дій, співавтором якого ви є. Також попередні два роки ви ініціюєте законопроєкт про права учасників бойових дій на отримання земельних паїв. Яка доля цих ініціатив?
Два законопроєкти без розгляду по сьогоднішній день.
Чому?
Втрачений зв’язок з реальністю у багатьох. Сказати, що це стосується тільки народних депутатів — не можу. Я норму про відновлення можливості учасникам бойових дій отримувати землю придумав ще 2014 року, коли був головою Державного агентства земельних ресурсів. До початку широкомасштабного вторгнення цією нормою по Україні скористалися до 300 тисяч військовослужбовців. З початком повномасштабного вторгнення закрили всі реєстри і унеможливили надання цієї землі. Натомість латифундисти можуть цю землю офіційно викупляти, згідно з нормою, що діє з 1 січня 2024 року. Я не можу це зрозуміти. Наш законопроєкт був зареєстрований торік у вересні 2023 року, він пройшов розгляд на профільному (земельному) комітеті. Все, що треба наразі – винести його на розгляд сесії і за це має проголосувати погоджувальна рада, яка складається із голів фракцій і груп. Я буду наполягати, я далі переконуватиму народних депутатів це зробити. Якщо вони не почують мене, то вони слухатимуть моїх побратимів після їхньої демобілізації.
Те саме стосується законопроєкту про нульове розмитнення автівок. На початку війни цю норму запровадили. Але не окремо для учасників бойових дій, а для всіх. За три місяці ті, хто пішли воювати, не змогли скористатися цією нормою, а недоброчесні спекулянти ввезли з-за кордону велику кількість машин, зокрема, й дорогих. Законодавець це не врахував, а потім депутати зрозуміли, що великі втрати в бюджеті і вирішили припинити дію норми про нульове розмитнення автівок. Гетьманцев (голова парламентського комітету з питань бюджету) сказав: ми цей закон скасуємо, а потім ухвалимо окремо для військовослужбовців. Минуло два з половиною роки і цю норму так і не ухвалено. Все, що я можу стверджувати, я буду наполягати на ухваленні цих законопроєктів.
Рудик називав Росію агресором ще до повномасштабного вторгнення — Рух Чесно
Як розповів Суспільному парламентський аналітик Руху Чесно Віталій Мікула, народний депутат Сергій Рудик належить до антиросійських:
"Для мене Сергій Рудик є народним депутатом доволі антиросійським, він називав Росію агресором ще до повномасштабного вторгнення. Його відвідуваність пленарних засідань після повномасштабного вторгнення помітно впала. Це пов'язано з його службою".
Утім те, за що голосує нардеп в парламенті, частково відповідає його передвиборчим обіцянкам, додав Віталій Мікула:
"Він доволі часто голосує «за», виступає щодо судової реформи, роботи правоохоронної системи, прокуратури, що частково відповідає його передвиборчим обіцянкам. На кнопкодавстві у цьому скликанні та попередньому його не ловили. Сергій Рудик не фігурує в кримінальних справах, пов'язаних з корупцією, та не має підозр".
Статки депутата
Декларація нардепа Сергія Рудика не у відкритому доступі, оскільки він чинний військовий — полковник ЗСУ, отже, він звільнений від подання декларації.
Водночас суб’єкти декларування з-поміж військовослужбовців ЗСУ зобов’язані подати декларації протягом 90 днів з дня припинення воєнного стану або звільнення з військової служби.
Сергій Рудик про участь у майбутніх виборах
"Не закінчена війна. Які можуть бути вибори?! Давайте закінчимо війну"
Повну версію інтервʼю дивіться на нашому YouTube.
