Ветеран ЗСУ Юрій Лисак, колишній юрист, за порадою психолога почав виготовляти вироби з дерева та відкрив майстерню для ветеранів. Нині він не лише створює дерев'яні вироби, а й допомагає іншим військовим адаптуватися до мирного життя. У межах проєкту Суспільного "Ветеранська справа" Юрій розповів про досвід ведення бізнесу, процес реабілітації після служби та шлях до власної справи.
Майстер з обробки дерева Юрій Лисак до служби у війську працював юристом. У серпні 2015 року мобілізувався до лав Збройних Сил України та проходив службу у 394-му окремому батальйоні охорони та обслуговування, що базувався у Старобільську на Луганщині.
"Без подробиць, я не розповідаю, де і як саме служив. Після військового училища мене визнали непридатним до служби. Однак мій колега з училища працював у нашому міському військкоматі, а мій брат вже пішов служити під час першої хвилі мобілізації. Спочатку він потрапив до військкомату, але після першої хвилі їх розформували. Я ходив до військкомату під час першої, другої, третьої, четвертої та п’ятої хвиль мобілізації, щоб мене взяли, але щоразу отримував відмову через статус "непридатного". Проте на шостій хвилі мобілізації мені вдалося переконати комісію, і мені видали повістку. Це сталося у серпні 2015 року, коли я отримав письмову згоду з ОК "Захід", — сказав Юрій Лисак.
У 2020 році Юрій Лисак демобілізувався за станом здоров’я.
"Після двох тижнів служби в ОК "Захід" наш відділ розформували, і я перейшов до 394-го окремого батальйону. Тоді це була зона АТО на Луганщині, і ми базувалися у Старобільську. Пів року відслужив за мобілізацією, після чого підписав контракт і прослужив ще чотири роки. Згодом захворів, і хвороба поступово прогресувала. На підставі цього отримав другу групу інвалідності. Через стан здоров’я у 2020 році я звільнився", — говорить ветеран ЗСУ.
За рекомендацією психолога Юрій почав працювати з деревом, а згодом відкрив майстерню для ветеранів.
"Поки лежав у шпиталі, зі мною працювала команда психологів. Мені щоночі снився один і той самий сон протягом чотирьох років. Психологи допомогли мені впоратися з цією проблемою, але водночас порадили знайти нове заняття, будь-яку арттерапію. Я юрист і важче за ручку ніколи нічого не піднімав у своєму житті. Вдома з інструментів у мене були лише болгарка, дриль і лобзик — стандартний набір для побутових ремонтів. З цього й почав. Спершу зробив кілька іграшок — наче нічого складного, але мені сподобалося. Згодом я помітив, що це справді допомагає мені, а отже, може допомогти й іншим", — розказав Юрій Лисак.
За словами майстра, він почав із виготовлення дитячих іграшок, а згодом створив два настільні органайзери, які подарував лікарям рівненського шпиталю, що допомогли йому під час лікування.
"Потім зробив дитячий будиночок-світильник. Тут фантазія не має меж — його можна створювати як завгодно. Світильник я вирізав зі шматка дерева, яке знайшов на березі Дніпра, коли перебував у шпиталі. Світло виходить крізь дверцята, які можна відкривати або закривати, регулюючи яскравість. Перший годинник виготовив із ящика для фруктів. Пішов на ринок, узяв кілька таких ящиків, розібрав, склеїв дощечки й виставив на OLX. Його купили — це було дуже приємно. Гільзи від патронів — чудовий матеріал для декору. Я обрізаю їх і використовую для створення цифр на циферблаті годинників. Мої вироби — це дитячі іграшки, годинники, органайзери та дитячі будиночки. Саме цей напрямок мені найбільше до душі", — сказав Юрій.
У 2020 році Юрій Лисак заснував громадську організацію, а вже у 2021 році отримав грант Програми розвитку ООН, завдяки якому відкрив крафтову майстерню по роботі з деревиною для військових. За грантові гроші він закупив комплекти електричних і ручних інструментів.
"Другий грант я виграв, але отримати його не встиг через початок повномасштабної війни. Оскільки це був грант від ООН, вони закрили програму в Україні до завершення бойових дій. Тоді я почав шукати ринок збуту нашої продукції. Створив спільноту в соціальних мережах, і зараз вона налічує понад 188 тисяч підписників, а їхня кількість продовжує зростати. Це одна з найбільших цільових груп. Наразі ринок збуту практично відсутній, тому більшість своїх виробів я передаю волонтеркам, які організовують благодійні лотереї, збираючи кошти на потреби наших військових", — розповів майстер по дереву Юрій.
Ветеран Анатолій у майстерні виготовляє світлодіодні свічки.
"Сьогодні я працюю над заготівкою — це будуть окопні свічки для хлопців у бліндажах. Виріб матиме батарейку та світлодіодну лампочку. До майстерні приходжу тричі на тиждень і зазвичай працюю над виробами близько години", — сказав Анатолій.
Ілля відвідує майстерню для ветеранів, щоб навчатися та вдосконалювати свої навички.
"Я вирізав виріб, щоб розвивати свої здібності та допомагати воїнам. Разом із Юрієм Миколайовичем ми робили свічки — це справді цікаво. Нас познайомив спільний знайомий, теж ветеран ЗСУ. Юрій Миколайович запропонував мені прийти подивитися, і з часом це мене захопило", — говорить Ілля.
"Мій час настане після закінчення війни. Тоді в мене буде багато роботи. Зараз я просто намагаюся підтримувати все в належному стані, щоб після перемоги хлопці мали можливість знайти себе в новій справі. Я розпочав співпрацю з Центром зайнятості, де на обліку перебуває багато як хлопців, так і дівчат. Ми планували провести круглий стіл, щоб я міг розповісти їм про майстерню, показати, як усе працює, і залучити їх до цієї справи. Головне — дати їм шанс спробувати", — сказав Юрій Лисак.
У 2024 році в Житомирі вперше в Україні створили команду "ПараДрагон". До складу якої увійшли професійні спортсмени та ветерани, серед них Юрій Лисак. У вересні того ж року команда ветеранів і спортсменів Житомирщини взяла участь у чемпіонаті світу в Італії. Юрій разом із 12 ветеранами з інвалідністю здобули перемогу в запливі класу "ПараДрагон".
"Це були дуже важкі запливи. В одному місці, на повороті, ми ледве не перевернулися. Дмитро, наш тренер, слава Богу, вирівняв човен і ми не тільки змокли допливти але й виграти цю гонку", — розказав Юрій Лисак.
Тренер команди з веслування на човнах "Дракон" Дмитро Мороз розповів, що раніше й не сподівався, що вдасться створити команду ветеранів та військових, яка змагатиметься у класі "ПараДрагон".
"Ще минулого року я навіть не уявляв такого. Хоча багато років ішов до цього — закликав людей, набирав, шукав. Але підготувати справжню команду не так просто. Цього разу ми виступили в класах, у яких брали участь і раніше. Проте "ПараДрагон" — це щось нове як для нас, так і для всієї країни", — сказав Дмитро Мороз.
Юрій Лисак радить всім ветеранам, які повертаються з війни, звертатися за психологічною підтримкою.
"Після проходження психологічної реабілітації не варто боятися починати нову справу. Я сам, будучи юристом, відмовився від юридичної практики, бо зрозумів, що більше не хочу цим займатися. Мої цінності змінилися, і я не зможу в суді доводити те, чого не було. Важливо просто розпочати, навіть з нуля. Найкраще — займатися тим, що завжди подобалося, але на що раніше не вистачало часу чи сміливості. Життя коротке, щоб витрачати його на те, що не приносить задоволення", — зазначив ветеран ЗСУ.
Раніше Суспільне писало про військовослужбовця 30-ї окремої механізованої бригади Володимира Гусєва, який після звільнення зі служби повернувся до рідного міста Звягеля на Житомирщині. Там разом із дружиною відкрив реабілітаційний центр, де військові можуть отримати кваліфіковану допомогу та відновитися після поранень і контузій. Суспільному Володимир Гусєв розповів про виклики ведення бізнесу, труднощі реабілітації та роль спорту у процесі відновлення.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
