Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Володимир Гусєв після звільнення зі служби повернувся до рідного міста Звягеля на Житомирщині. Там разом із дружиною відкрив реабілітаційний центр, де військові можуть отримати кваліфіковану допомогу та відновитися після поранень і контузій. В рамках проєкту Суспільного "Ветеранська справа" Володимир Гусєв розповів про виклики ведення бізнесу, труднощі реабілітації та роль спорту у процесі відновлення.
До початку повномасштабного вторгнення Володимир Гусєв служив у медичній роті 30-ї ОМБр. З 2014 року рятував життя побратимів на Донеччині. Після поранення звільнився зі служби та перейшов у цивільну сферу: спочатку працював в управлінні сім’ї, молоді та спорту Звягельської міськради, а згодом — реабілітологом в інклюзивно-ресурсному центрі. Нині він працює реабілітологом і фізіотерапевтом у власному реабілітаційному центрі.
"Наші пацієнти — люди різного віку, але здебільшого дорослі. Якщо просять, беремо і дітей. Також працюю з військовими, які мають наслідки поранень, контузій, емоційних переживань. Ми допомагаємо їм стабілізувати стан, щоб вони могли й надалі виконувати бойові завдання. Спеціалізуємося переважно на опорно-руховому апараті. Військові часто звертаються зі скаргами на біль у попереку, спині, колінах. Деякі потребують відновлення ліктьових і плечових суглобів після поранень. Коли починаєш спілкуватися з пораненими бійцями, одразу помітно, наскільки їм важко емоційно. Вони закриті, не діляться переживаннями. Тоді я починаю щиру розмову. Розповідаю, що сам сидів в окопі, що все це бачив і розумію їхній біль. Люди відкриваються мені", — сказав Володимир Гусєв.
Володимир розповів, що під час служби в 30-й окремій механізованій бригаді працював медичним працівником, рентген-лаборантом у медичній роті. У 2014 році, коли набирали людей, він навчав бійців надавати першу допомогу.
"Тоді ще не було турнікетів, але ми використовували джгути й таким чином рятували життя. Я продовжував працювати медиком. Це було в Степанівці, Донецька область. Тієї ночі я тричі ледве не загинув. Кажуть, що у кішки дев’ять життів, а в мене того дня було три. Ми поїхали забирати пораненого, потрапили під обстріл. Везли бійця з пораненням ноги, але машина була у поганому стані й їхала погано. Нам потрібно було доставити його за 30 кілометрів до мобільного шпиталю, а далі передати на гвинтокрил для евакуації. Під час цього потрапили під сильний обстріл. Вийшли звідти лише о четвертій ранку. На зворотному шляху нас раптово обстріляв ворожий БТР. Ми продовжили рух і зустріли нашу колону. Вона мала їхати в одному напрямку, а ми з пораненим — в іншому. У цей момент почався обстріл, під час якого я отримав контузію та сильний стрес", — згадує Володимир.
За словами Володимира Гусєва, після поранення він довго лікувався і йому було важко соціалізуватися.
"Але я знайшов роботу — два роки працював в управлінні сім’ї, молоді та спорту міської ради. Зрозумів, що спорт — це добре, але хотілося повернутися до своєї професії, займатися реабілітацією. Тож пішов працювати вчителем-реабілітологом в інклюзивно-ресурсний центр. Пропрацював там два роки. Мені дуже подобалося працювати з дітьми, але я зрозумів, що цього замало. Тоді з’явилася ідея відкрити власний кабінет. Якось до мене приїхав друг і запропонував допомогти з відкриттям. Спочатку було страшно, адже, хоча я знав свою роботу, люди приходять з різними патологіями, і це велика відповідальність. Хотілося допомогти кожному", — сказав Володимир.
Власний реабілітаційний центр Володимир разом із дружиною відкрив за три місяці до початку повномасштабного вторгнення. За його словами, центр оснащений сучасним фізіотерапевтичним обладнанням: апаратами для магнітотерапії, електроміостимуляції та ультразвукової терапії. Тут працюють невролог, кардіолог, реабілітолог, фізіотерапевт і масажист. Основний напрям — лікування захворювань опорно-рухового апарату. Директорка центру Олена Гусєва розповіла, що за грантові кошти державної програми "єРобота" придбали нове обладнання — апарат для TR-терапії.
"Ми з чоловіком вирішили спробувати. Одразу скажу, що це було непросто. Я звернулася до фінансового спеціаліста, який оцінив наші можливості. Ми писали бізнес-план, проходили співбесіди, довго чекали відповіді та підтвердження. Ми чітко знали, що хочемо придбати апарат для TR-терапії — це метод глибокого прогрівання тканин. За умовами гранту потрібно було створити два робочі місця, і ми взяли двох співробітників, які зараз розвиваються разом із нами. Завдяки таким грантам ми маємо можливість не лише розвивати центр, а й допомагати іншим", — зазначила Олена Гусєва.
"Працюю тут уже півроку на апараті TR-терапії. Допомагаю людям розслабитися, покращити самопочуття, бути здоровими й щасливими", — сказала медична сестра Тетяна Сірак.
Окрім реабілітації, Володимир Гусєв продовжує тренувати дітей у місцевій школі, займається карате й має чорний пояс третього дану.
"Я досі треную у школі №3 — вже багато років. На моє перше тренування прийшов учень Максим. Зараз йому 28, він працює на водоканалі, а до мене прийшов ще в чотири або п'ять років. Зараз я маю статус сенсея, чорний пояс, третій дан. Півтора року тому склав іспит — це було нелегко. Взагалі, кожен рівень атестації дається непросто. Коли ми починали створювати Центр, у нас нічого не було. Я не уявляв, як звести кінці з кінцями. Спочатку було важко, але поступово, крок за кроком, усе налагоджувалося. Звісно, ми не їздимо на "Лексусах" і не живемо в розкішних апартаментах, але на хліб вистачає, слава Богу. Дякуючи Збройним Силам України", — говорить Володимир.
За словами Володимира, підтримка держави та спільноти важливі у адаптації ветеранів до мирного життя. Його власний шлях — приклад того, як можна знайти новий сенс після війни й допомагати іншим ветеранам повернутися до нормального життя.
"Зрозуміло, що кожному щось може не подобатися — чи то здоров'я, чи фінансовий стан, чи події в країні. Але я б порадив хлопцям, які повертаються з війни, спершу подбати про свій психоемоційний і фізичний стан. Бо поки не відновиш здоров’я, не захочеться займатися нічим. А коли трохи стабілізуєтесь, не опускайте рук. Багато хто пробує щось нове, не виходить — і одразу здається, що це не його справа. Так не можна. Треба продовжувати. Якщо не виходить самостійно, звертайтесь до фахівців. Тоді результат точно буде. Головне — бути реалістами і йти вперед. Розвиватися самому й допомагати розвиватися іншим. Що б ви не робили, робіть це з любов’ю", — сказав Володимир Гусєв.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
