Ліїза-Лі Пакоста — міністерка юстиції та цифрових трансформацій Естонської Республіки. Тиждень тому посадовиця побувала на Житомирщині, де дала інтерв'ю кореспондентці Суспільного Надії Назарук. Під час розмови піднімалися теми спільної роботи над проєктами в громадах Житомирської області, цифровізацію державних послуг та органів місцевого самоврядування, її вплив на рівень прозорості та корупції, а також про російські кібератаки.
Ми вітаємо вас у Житомирі! Яка мета вашого візиту?
Дуже дякую за можливість бути тут. Ми дуже зацікавлені, щоб Україна, а також Житомирська область якнайшвидше стали частиною Європейського Союзу. Щоб бути частиною Європейського Союзу, є пропозиція, яку ми випробували в Естонії, це те, що ви можете використовувати багато грошей Європейського Союзу для проєктів.
Зробити життя громадян кращим, безпечнішим можуть саме органи місцевого самоврядування, які є ближчими до людей і можуть інвестувати гроші. Естонія пережила такий самий період. Ми щойно відсвяткували 20 річницю в Європейському Союзі. Зараз ми хочемо допомогти вашим місцевим органам влади з тим, як написати ці проєкти, як їх реалізувати та як отримати від цього найбільшу користь.
Чи можете ви розповісти нам більше про цей проєкт. Можливо, якісь подробиці?
Естонське агентство розвитку (ESTDEV — ред.) це агентство нашого Міністерства закордонних справ, яке фактично працює тут із Тартуським університетом, який є найбільш рейтинговим університетом Естонії, одним із 300 найкращих університетів світу, разом із консультаційною компанією Civita. Ми залучаємо наших найкращих людей, щоб вони працювали із вашими найкращими людьми, щоб надати знання про те, як організувати та написати успішний проєкт, як мати мислення, орієнтоване на європейські цінності, і як виконати все, щоб гроші були використані найкращим чином.
Головна мета полягає в тому, щоб люди, які живуть тут, дійсно отримували кращі дитячі садки, кращі школи, кращі лікарні, кращі дороги, кращі зв’язки, кращі цифрові стандарти. Все, що врешті-решт є на тому ж рівні, що є в Європейському Союзі. Це основна ціль.
Естонію вважають лідером у сфері цифровізації, зокрема державних послуг. Україна також розвиває цей напрямок останні кілька років. Ми називаємо це "держава в смартфоні". Як країни Євросоюзу, зокрема Естонія, оцінюють прогрес України в цьому напрямку?
Я вважаю, що ми дійсно країни-однодумці, Україна та Естонія, і це дуже важливо. Ми хочемо запропонувати з боку уряду дуже прості, дуже швидкі, дуже ефективні послуги. В Естонії ми оцифрували 100% цих послуг, які пропонуємо всередині країни. Є лише декілька паперів, які залишаються в третіх країнах, де ви просто, наприклад, загубили свій документ або щось подібне. Але в основному Естонія як цифрова держава функціонує на 100% у цифровому форматі. І те, чого ми навчилися від вас, і те, чого ви навчилися від нас, це те, як ми використовуємо мобільні телефони. Тому що люди, особливо молодь, мають мобільні телефони. Так усе стає ще простіше. Отже, ви використовуєте нашу базову архітектуру, ми використовуємо ваш досвід того, як забезпечити функціонування цифрової держави в дуже критичній ситуації. Це, я б сказала, взаємовиграшний проєкт у всьому. Ми вчимося один у одного і разом ми будуємо стійкі, сильні, демократичні цифрові країни, чому Європейський Союз вчитиметься у нас.
Не менш важливим питанням є цифровізація послуг органів місцевого самоврядування. Можливо, в Естонії є якісь проєкти, якийсь досвід у цій сфері?
Є багато проєктів. Зараз ми працюємо з проєктами, які використовують штучний інтелект, щоб зробити його ще ефективнішим. Дуже простий приклад: у школі діти в одному класі, але різного рівня. Вчителю потрібно багато часу, щоб підібрати для кожного вправи, які відповідають його рівню. Тож ви можете використовувати штучний інтелект, щоб мати дуже швидке рішення та завдання для різних учнів в одному класі на їх конкретному рівні, щоб вони продовжували вчитися і відчули: "Так, я успішний, я можу це зробити". Це лише один приклад того, що ви можете зробити в школах місцевого самоврядування.
Як цифровізація впливає на прозорість уряду та рівень корупції в Естонії?
Це дуже-дуже важливе питання. Естонія почала цифрову трансформацію після відновлення нашої незалежності в 1991 році. Ми точно хотіли зробити все інакше, ніж це було в Радянському Союзі та Росії. Ми хотіли дуже швидко позбутися корупції. Ми розробили цифровий уряд, де все прозоро, кожен громадянин може контролювати, шукати все, і ми також говоримо про наші помилки, коли щось йде не так. Тому ми прозорі у всьому. Також дуже важливо зміцнити довіру громадян до уряду та цифрових сервісів. Отже, всі системи є прозорими та перевіряються. Усе, що робить уряд чи місцева влада, кожен може простежити до останньої помилки. Також дуже важливо, щоб публічні закупівлі були прозорими. Щоб була компетентність і справжня конкуренція. Компетентність з боку уряду організовувати державні закупівлі таким чином, щоб вони були повністю прозорими та чесними. А з боку приватного сектору віра в те, що до них ставляться чесно і що вони можуть повністю бачити, що роблять конкуренти і що існує реальна конкуренція між компаніями приватного сектору за надання найкращих послуг за найкращу ціну.
Ви згадали Росію. Російські кібератаки є одним із інструментів інформаційної війни. Чи є випадки таких атак на державні сервіси в Естонії?
Багато таких випадків. У 2007 році Естонія була першою державою у світовій історії, яка зазнала нападу як повноцінна держава з боку Росії. Таким чином, це була перша в світовій історії кібератака проти цілого народу. З 2007 року ми будуємо наші системи кібербезпеки, щоб тепер захищати день у день усе, що маємо. Після повномасштабної війни в Україні Естонія була першою країною, яка підтримала Україну, тому ми отримали масові кібератаки. Ми щодня створюємо дуже безпечну, дуже потужну систему кібербезпеки і в багатьох сферах ми робимо це разом з Україною. Ми вчимося багато чому від вас.
Повне інтерв’ю із Ліїзою-Лі Пакостою, міністеркою юстиції і цифрових трансформацій Естонської Республіки, дивіться на Youtube-каналі Суспільне Житомир.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp