Волонтери з Коростеня сплели 1200 сіток та пошили понад 2000 пар білизни для ЗСУ

У Коростені волонтери в приміщенні філії бібліотеки №8 за півтора роки сплели 1200 маскувальних сіток та пошили понад 2000 пар спідньої білизни. З початку повномасштабного вторгнення у майстерні працює понад двадцять чоловік.

Про це Суспільному розповіла керівниця волонтерського штабу, який діє у Коростенської філії бібліотеки №8 Олена Бородійчук.

За її словами, сітки плетуть на замовлення, гроші на матеріали дають жителі мікрорайону Дальній Ковельський у Коростені. Одне з місцевих підприємств надає допомогу тканинами. Найбільшу сітку, яку сплели волонтери — 100 квадратних метрів.

"За півтора роки ми сплели 1200 сіток. Якщо перевести це в метри, то це 12 000 квадратних метрів. Два-три рази на неділю приїжджають забирати сітки, приходять рідні, приходять самі військові, вони не залежуються більше одного дня. Кошти ми збираємо у мешканців мікрорайону. Люди, які знають чим ми тут займаємось, приносять. Ми закуповуємо сітки та основу, закуповуємо флізелін у рулонах, а швейна фабрика надає нам відходи", — сказала Олена Бородійчук.

Олена Бородійчук розповіла, що про потребу військових у спідній білизні дізналися від волонтерів, які постійно возять допомогу на фронт.

"Наша волонтерка Людмила Шаповал, коли їде на фронт, то хлопці дякують. Вона їм говорить: "Вам тут гаряче, а я привезла вам літній одяг — шорти". Ми пошили близько 2000 пар. 1500 пар пошила Надія Гудзевич, також шиють Олена Шевченко, Оксана Котвицька, і у нас є бабуся Ганя, яка також допомагає. Військові передали прапор нам з Донецького напрямку. Його привезла Людмила Шаповал. Ми знайшли йому місце, а також військові, які приходять по сітки, залишають нам свій підпис", — говорить волонтерка.

Онук волонтерки Любові Селіщевої з першого дня війни служить у Збройних Силах України. За її словами, спочатку вона готувала їжу для військових, а зараз плете маскувальні сітки.

"Ці сітки призначені для того, щоб зберегти життя наших воїнів, наших дітей, наших онуків. Ми робимо це з великою любов'ю і в кожну сіточку вплітаємо стрічечку з побажаннями. Хай вони швидко повернуться, нехай їх Бог береже. Ми завжди молимось за них. Це найбільше, що ми можемо для них зробити в нашому віці", — сказала Любов Селіщева.

Син волонтерки Галини Ляшевич також служить у Збройних Силах України. Галина розповіла, що кожна сітка рятує життя наших захисників і наближає перемогу.

"Він був у відпустці і заходив до нас. Ми також в’язали для нього сітку та відправляли на їх техніку. Він казав, що сітка має бути придатною для місцевості та відповідати сезону. Я хочу, щоб він повернувся додому, і щоб всі наші воїни вернулися до своїх сімей. Ми всі бажаємо перемоги", — говорить Галина Ляшевич.

Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube