51-річний Сергій Харламенко, переселенець з Маріуполя, понад п'ять тижнів живе на вулиці в Житомирі. Чоловік розповів, що із Маріуполя він з донькою вирішили виїхати після того, як в їхній будинок потрапила ракета. До Житомира Сергій приїхав у квітні 2023 року.
Кореспондентам Суспільного Сергій Харламенко розповів, що у Маріуполі мав дві квартири. В одній жив його син із родиною, в іншій — він з донькою, яку виховував сам. Згадує, як люди виживали в окупованому Маріуполі.
"Я бачив, як CУ-34 скинув бомбу на будинок, де живуть люди. Люди бігли, ховалися. Привозили цистернами воду. Люди набирали її, так і виживали. Без газу, без електрики, на багатті готували їжу, ламали шафи. Не було зв'язку, місто було в оточенні. Люди проривалися самі", — розповів переселенець.
З його слів, окупанти пропонували людям їхати в Росію — він відмовився. Після потрапляння в їхнє помешкання ракети, Сергій із донькою покинули рідне місто.
"Ми заплатили по тисячі гривень приватному водію. Він нас довіз до Бердянська. На кожному блокпості було по п'ять патрулів. Він нас вивозив різними шляхами", — пригадав Сергій.
Зі слів чоловіка, коли він приїхав до Житомира, одразу зареєструвався у Прозорому офісі. Його поселили у колективний центр для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Сергій говорить, що йому там не сподобалося, бо у нього там трапився неприємний епізод. Потім жив на квартирі. А коли закінчився договір з власницею квартири, йому не було де жити і він залишився на вулиці. Сергій сказав, що не хоче жити у прихистку, а хоче жити окремо і влаштуватися на роботу.
"Я сам зварник-технолог, — сказав переселенець. — Але я ще працював у Маріуполі менеджером з продажу, менеджером з реклами, експедитором вантажником. Без різниці. Я брався за будь-яку роботу".
Місцевий підприємець Олександр Ривак розповів, що з Сергієм познайомився біля своєї кав'ярні. Олександр сам теж переселенець і співчуває Сергію.
"Мені його стало дуже шкода. Він розповів мені про своє життя. Я в такій же ситуації був. Я сам з Миколаєва, переселенець. Також винаймаю квартиру. Даю йому пакетики з салатами, олів'є, булочки, шаурму, що є, то даю. Дуже шкода чоловіка", — сказав Олександр Ривак.
Директорка департаменту соціальної політики Житомирської міської ради Вікторія Краснопір розповіла, що Сергій Харламенко проживав у шелтері "Карітас Житомир". Там є всі умови для проживання, тепло та комфортно.
"Там 4 людини в кімнаті, тому що всі налаштовані більшій кількості людей дати прихисток, — сказала Вікторія Краснопір. — У нас достатньо пропозицій від роботодавців. Якщо цьому чоловікові геть нема де бути, у нас по 1-му Іподромному, 15-а є центр, де знаходяться люди, які потрапили у складні життєві обставини. Там спеціально для ВПО обладнано 2 кімнати, які мають певний рівень комфорту. Якщо людина визначає, що потрібно окрема кімната, людина має йти на роботу, заробляти, знімати житло, ставати на квартирний облік в Житомирській міській раді і, якщо є підстави, отримати соціальне житло, потім на нього претендувати".
Сергій говорить, що шкодує за минулим життям, за сином і за донькою, яка поїхала за кордон, і що хоче їх знайти.
"Я просто хочу, щоб вона повернулася і десь разом жити. Шкодую, що залишив книги і шкодую за минулим життя. І я не можу потрапити на кладовище до своїх батьків", — сказав переселенець із Маріуполя Сергій Харламенко.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
