Коростенець Олександр Мкртчян — художник-постановник Коростенського міського палацу культури імені Тараса Шевченка — поєднує творчу роботу з підтримкою українських захисників. Олександр розповів Суспільному про свій шлях від художника-живописця на фарфоровому заводі до створення унікальних картин із використанням гільз.
Свій творчий шлях Олександр Мкртчян розпочав у художній школі. З 17 років він працював на Коростенському фарфоровому заводі художником-живописцем, розписуючи набори посуду, декоративні вази та блюда.
"Були дуже цікаві замовлення на вази. Можливо, я розписував саме ті, що зараз бачите. Це було цікаво, яскраво й технічно складно. Використовували фарби різного ступеня складності", — пригадав художник.
Після строкової служби у 1990 році Олександр із родиною переїхав до Покровська, де протягом десяти років разом з однодумцями створив підприємство з виготовлення фарфору.
Олександр Мкртчян розповів, що нині у Коростенському палаці культури створює декорації та костюми для вистав, а у вільний час малює картини військової тематики. Особливість його робіт — гільзи різного калібру, які він отримує від волонтерів і військових з фронту.
"Різного калібру: це — з-під автомата, це — з кулемета. Використовую їх для різних робіт. Наша мирна Україна — це ті самі соняшники, що символізують її, блакитне небо, жовті квіти, полум’я зруйнованих міст і гільзи, які нагадують про цю війну", — сказав Олександр.
Зі слів Олександра Мкртчяна, картини він виставляє на концертах, мистецьких заходах, продає на аукціонах, а виручені гроші спрямовує на підтримку ЗСУ. Уже понад десять робіт продано, одна з яких коштувала 10 тисяч гривень.
"Експериментую. Розписую гільзи замість дзвінкої порцеляни", — говорить художник.
Олександр розповів, що працював над обкладинкою та ілюстраціями до перекладу кувейтських новел "У пошуках коштовних перлин"українською мовою. Також він створив і постійно вдосконалює логотип міжнародного фестивалю дерунів у Коростені, який став офіційним брендом заходу.
"Він уже зареєстрований як логотип, як бренд. Ми його змінювали залежно від обставин. Під час ковіду він був у масці й рукавичках, а на початку війни у 2014 році — у камуфляжі. Це було саме тоді. Тобто: деруни, донати, дрони", — розказав Олександр Мкртчян.
За словами художника, він має власний логотип, який створив ще під час навчання в художній школі.
"Він мені схожий на тризуб, і я ним підписую всі свої роботи", — сказав Олександр.
Раніше Суспільне писало, що понад 400 видів фарфорового посуду: сервізів, декоративних тарілок, ваз, а також статуеток та сувенірів зберігають у кімнаті-музеї міського палацу культури імені Тараса Шевченка у Коростені. За словами методистки Ірини Городничої, це вироби фарфорового заводу, який закрили у 2008 році після більш як 100-річної роботи.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
