Волонтерка з Бердичева Олександра Столяр понад три роки чекає на звільнення чоловіка з російського полону та доньки, яка перебуває у російській в’язниці. Олександра виходить на мирні акції на підтримку полонених. А також займається волонтерською діяльністю — допомагає безпритульним тваринам.
Кореспондентам Суспільного Олександра Столяр розповіла, що народилася у Кишиневі в родині військовослужбовця. Коли їй було 11 років, сім’я переїхала до Маріуполя.
"Спочатку було важко, але потім я адаптувалася і закінчила там навчання", — розказала Олександра Столяр.
Олександра закінчила Маріупольське державне музичне училище та Бердянський педагогічний університет. Працювала музичним керівником у дошкільному закладі, була ведучою свят і співала на сцені.
"Працювала дуже багато, бо доньку виховувала сама", — говорить Олександра.
За словами волонтерки, вона познайомилася зі своїм другим чоловіком Володимиром у 2015 році. У 2016 році вони одружилися і до 2022 року жили в Маріуполі.
"Мій чоловік — кадровий військовий, служить у 12-й бригаді "Азов", це внутрішня частина Маріуполя. У 2015 році він приїхав з Бердичева до Маріуполя захищати нашу країну. О 4 ранку 24 лютого 2022 року його підняли по тривозі, і він поїхав. Більше я його не бачила", — розказала Столяр.
Олександра Столяр розповіла, що в перші тижні повномасштабної війни разом із донькою ховалася від бомб у підвалі власного будинку. Увесь той час вона думала про Володимира.
"Я відчувала, що він живий. До останнього відчувала, що живий. Коли ми змогли виїхати з Маріуполя — це було 9 травня. Це вже тоді, коли місто повністю захопили, але дуже обстрілювали "Азовсталь", бо там залишалися всі наші військові. Я дуже плакала. Мені здавалося, що я його зраджую тим, що виїжджаю", — поділилася волонтерка.
Олександра з донькою Іриною переїхали до Бердичева й оселилися в будинку батьків Володимира.
"І коли ми вже сюди приїхали, то я дізналася, що мій чоловік з "Азовсталі"вийшов у полон — за наказом Президента", — сказала Олександра Столяр.
Востаннє Олександра спілкувалася з чоловіком улітку 2022 року, коли він перебував в Оленівці.
"Коли відбувся перший обмін, хлопці, які були разом із моїм чоловіком у полоні, розповіли, що він перебуває в Горлівці, на тимчасово окупованій території так званої "ДНР". З ним усе гаразд, здоров’я в нормі. І щоразу, коли когось звільняють, я отримую звістку від свого чоловіка. Я знаю, що він живий і здоровий. А це — найголовніше", — говорить волонтерка.
Зі слів Олександри Столяр, підтримувати зв’язок із чоловіком вона не має змоги.
"Кожен обмін для мене — це маленька смерть, на жаль. Я завжди точно знаю, коли він відбудеться. Іноді знаю, що мого чоловіка немає в списках на обмін. Але все одно чекаю. А вранці наступного дня прокидаюся — і живу далі", — поділилася Олександра.
Волонтерка розповіла, що нині її чоловік Володимир перебуває в слідчому ізоляторі в місті Бійськ Алтайського краю.
"Людина, яка повідомила мені, де перебуває мій чоловік, узагалі нічого не сказала про ставлення до них. А те, що вона промовчала про умови, свідчить: там досі знущаються з наших хлопців", — сказала Олександра Столяр.
Донька Олександри Ірина Навальна в серпні 2022 року поїхала до Маріуполя, щоб провідати бабусю — маму її покійного батька. Олександра розповіла, що бабуся постійно телефонувала, плакала і просила допомогти з побутом.
"Доньці 24 роки. Вона одного разу сказала мені: "Мамо, я поїду. Давай не будемо сперечатися". Я вмовляла, як могла, але вона все одно поїхала до бабусі. Допомагала їй: таскала воду, розпалювала багаття, шукала їжу", — говорить волонтерка.
За словами Олександри Столяр, 27 вересня 2022 року Ірина мала повернутися до Бердичева, але її затримала окупаційна поліція на вулиці Маріуполя.
"Перевірили документи. Вона ж у мене Навальна. Вони доколупалися до прізвища, а потім виявили в базі, що у неї вітчим — азовець. І все", — сказала Олександра.
Волонтерка розповіла, що Ірину помістили до Донецького слідчого ізолятора, висунувши сфабриковане звинувачення в "плануванні теракту" під час проведення псевдореферендуму на окупованій території. Восени 2023 року матеріали справи передали до окружного військового суду в Ростові-на-Дону, а доньку перевели до ростовського слідчого ізолятора.
"І досі моя донька перебуває у них — уже два роки й вісім місяців. Її засудили на вісім років. У неї там є адвокат. Прокуратура просила 15 років, але дали менше. Моя донька — дуже медійна особистість у Росії. Вона Навальна, і про неї знімали багато сюжетів. Багато бруду, її дуже "розкрутили". Вона політична. А якщо вона політична — то тільки політичне рішення може її звільнити. Чекаємо на апеляцію. Апеляція відбудеться 23 червня цього року", — розказала Олександра Столяр.
Зі слів Олександри, про стан здоров’я доньки вона дізнається від бабусі.
"Моя донька вже перенесла операцію на кишківнику. Зараз у неї погіршився стан здоров’я: запалення лімфовузлів, набряк лівої сторони, який поширився на груди. Дуже болять руки та ноги, є тромбоз", — говорить волонтерка.
Олександра Столяр зазначила, що медичну допомогу там не надають, від госпіталізації відмовляються і не проводять обстежень.
"Над нашими людьми там знущаються. Якщо не фізично — то морально сто відсотків. Донька звернулася до медчастини, але з неї посміялися і сказали: "Переживеш", — розказала Олександра.
Волонтерка розповіла, що через адвоката отримує всю інформацію про доньку та переписується з нею.
"Ми розуміємо, що всі листи все одно хтось читає. Я пишу про собак, про побут. Вона не жаліється, а мріє, що скоро буде вдома", — сказала Олександра Столяр.
Олександра виходить на мирні акції разом з іншими бердичівцями. За її словами, вона вірить, що спільними зусиллями вдасться повернути рідних. Крім того, вона займається волонтерською діяльністю та допомагає безпритульним тваринам.
"У кожній людині є боротьба за щось. У мене — боротьба за мою родину. І відчувати якесь задоволення від життя мені допомагають тварини, яким я допомагаю. У мене три собаки, а також багато безпритульних тварин", — розказала волонтерка.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp
