Викуп нареченої, випікання короваю та шишок, розплітання коси, омивання ніг і обряд комори — у Покришеві Житомирської області відтворили традиційне українське весілля. Театралізоване дійство організували у межах фестивалю «Об'єднані традиціями», який відбувся 25 липня 2026 року. Гості заходу побачили усі етапи українського весілля — від сватання до гуляння.
На театралізованому весіллі побували кореспонденти Суспільного.
25 липня 2026 року у селі Покришів Житомирської області в рамках етнофестивалю «Об'єднані традиціями» відтворили традиційне українське весілля. Роль нареченої виконувала Аліса Слободенюк.
«Дуже круто, що є люди, які роблять такі свята, круто долучатись до такого свята. Ми прожили малесеньке життя, і я вважаю, що, особливо в такий час потрібно робити такі заходи, об'єднувати людей, згадувати наші традиції і передавати це нашим діткам з покоління в покоління», — сказала Аліса Слободенюк.
Микола Мілієнко виконував роль нареченого. Кореспондентам Суспільного він розповів, що і справді зробив Алісі Слободенюк пропозицію, і вони з нею незабаром одружаться.
«Був день народження, я її дуже кохаю, я не тягнув з рішенням. Минуло три місяці, і я хочу з'єднати своє життя з цією людиною», — сказав Микола Мілієнко.
За словами Аліси Слободенюк, у них з Миколою буде традиційне українське весілля за всіма канонам.
Розповідаючи про весільний обряд, учасниця фестивалю Тетяна Слободенюк сказала, що кожен етап весілля супроводжує коровай, який напередодні спекли коровайниці.
«Коровай сьогодні супроводжує все свято. Зустрічаємо гостей — він іде на сцену. А потім його вкінці ділять. Це як символ багатства і добробуту майбутнього життя молодої пари. У нас ще є весільні шишки, в нас ще хліб печеться з нашої печі. Зазвичай що на нашому короваї? Калина і голуби як символ вічного кохання. Ось такий наш коровай», — сказала Тетяна Слободенюк.
Весілля розпочалось із зустрічі гостей та молодого. Поки молода колупала піч, молодий з боярами проводив викуп нареченої. Дмитро Пятниківський, який виконував роль боярина, розповів, як відбувається викуп.
«У нас є маленькі торбинки і ми будемо у дружок забирати наречену. Й даруватимемо її нашому нареченому», — сказав чоловік.
За його словами, такі фестивалі важливі не лише для розваги, а насамперед для збереження пам'ятати, як все відбувалося.
Після викупу нареченої під час традиційного українського весілля запрошували коровайниць, які пекли коровай та шишки для запрошених на весілля гостей. Поки вони це робили, до нареченої приходили дружки та розплітали їй косу та вдягали віночка з квітів. А під час весілля нареченій знімали віночка та одягали хустку. Двічі наречена відмовлялась одягати хустку, а на третій погоджувалась. Під час надягання хустки дружки співали нареченій пісню, бажаючи міцного здоров'я та щасливої долі.
На весіллі наречений дарував тещі чоботи. Під час театрального дійства у Покришеві зять спочатку подарував тещі старі та негарні чоботи, а потім дістав нові червоні черевики, омив ноги та вдягнув їй взуття.
Після весільних гулянь із гостями наречених проводжали до комори, де відбувалась шлюбна ніч.
На театралізованій постановці традиційного весілля була вперше, розповіла Ганна Халєєва. З її слів, вистава нагадала про Чернігівщину, де весілля проходили так само.
«Я сама з Чернігівщини, з лісового краю, і коли я сюди приїхала, я відчула ностальгію за своїм дитинством, за домом. Тут і обряд відбувався так само, які в нас. Мені дуже сподобалось. Так душевно і тепло, так, як можуть тільки наші українці, незважаючи на те, що йде війна, дуже багато втрат. Жити потрібно, створювати нові сім'ї, гуляти весілля, донатити на ЗСУ. Україна буде жити саме завдяки такому єднанню», — сказала Ганна Халєєва.
«Дивився обряд, я знаю таке в житті, не те що уявляю. Більш-менш вдалося відтворити ці традиції. Схоже. Щоб молодь пам'ятала це все. Це наші традиції», — сказав учасник фестивалю Олександр Дяченко.
За словами Володимира Габенця, Брусилівського селищного голови, фестиваль «Об'єднані традиціями» 25 липня 2026 року відвідали близько 500 людей. Окрім театрального дійства, на заході виступали місцеві фольклорні й творчі колективи, працював ярмарок, виставка робіт місцевих майстрів, фотозони та інтерактивні майданчики, гості могли скуштувати традиційні українські страви.
«Люди звикли до кафе, ресторанів, а просторового такого відпочинку немає. І в минулому році ми побачили, як жінки навприсядки танцювали і до семи вечора не можна було розпрощатись, ми зрозуміли, що суспільство цього потребує. Культура — це життя нації», — сказав Володимир Габенець.
Раніше Суспільне розповідало про те, що 25 липня в селі Покришів Брусилівської громади на Житомирщині на щорічному етнофестивалі «Об'єднані традиціями». Під час заходу відтворили традиційний український весільний обряд, а також провели ярмарок, виступи фольклорних колективів і дегустацію страв.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
