Перейти до основного змісту

Шість синів Зої Мельник стали захисниками України: історія родини із Житомирщини

Шість синів Зої Мельник — жительки села Глезне Любарської громади, що на Житомирщині, — військовослужбовці. Починаючи із 2014 року, вони стали на захист України від армії РФ. Нині п’ять старших — ветерани війни. Наймолодший Любомир після повномасштабного вторгнення російського війська — із серпня 2022 року — вважається зниклим безвісти.

Як удвох із чоловіком виховували своїх дітей, як ростили їх працелюбними, як вчили відповідальності та справедливості, підтримки один одного, а ще — бути патріотами рідної землі, — Зоя Мельник розповіла Суспільному.

Зі слів жінки, вона завжди мріяла про велику родину. Адже росла одиначкою. Натомість її чоловік Віктор був із багатодітної родини. Каже, коли вони побралися, він сказав, що хоче, аби в їхній сім'ї було багато дітей.

"Чоловік мій казав: "Ти не знаєш, що таке велика родина". А я так мріяла про ту велику родину, бо у мами я була одна. У Віктора було 5 братів і сестра. Бачте, мабуть, Богом так дано. Коли діти в нас народилися, то мій чоловік, а їхній батько казав їм, що, можливо, вони чогось матимуть менше, ніж інші, але їжа у них буде завжди", — поділилася спогадами мати багатодітної родини.
Мама багатодітної родини показує світлини із сімейного альбому, Любарська громада, 29 квітня 2025 року. Суспільне Житомир/Олена Кучмій

Фото дітей Зої Мельник із сімейного альбому, Любарська громада, 29 квітня 2025 року. Суспільне Житомир/Олена Кучмій

Зоя Мельник розповіла, що її чоловік працював у колгоспі бригадиром тракторної бригади. Потім започаткував власну справу — відкрив сімейне фермерське господарство. Там вони вирощували цукрові буряки та інші сільськогосподарські культури.

"Ми їхали на підводі на поле туди і назад, разом всієї родиною, співали — всі разом із дітьми. Ми обробляли ті буряки. Зрештою на осінь мали 150 мішків цукру. Ми так тому тоді раділи!", — пригадала жінка.
Зоя Мельник, мама багатодітної родини, Любарська громада, 29 квітня 2025 року. Суспільне Житомир/Олена Кучмій

Фото багатодітної родини, Любарська громада, 29 квітня 2025 року. Суспільне Житомир/Олена Кучмій

Зі слів жінки, у родині було шестеро рідних синів і один прийомний, а також дочка Олеся. Всіх намагалися виховувати патріотами України. І такими, каже, вони і стали, коли виросли.

"Починаючи із 2014 року, коли Росія вперше проявила агресію щодо України, п'ятеро наших синів добровільно стали учасниками АТО. А з початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну захищати державу пішли шестеро. Сьогодні Назар, Ярослав, Артур, Любомир і Олександр — учасники бойових дій", — розповіла Зоя Мельник.

Артур Мельник — середній син у родині. Він проживає з матір’ю у Глезному. За його словами, він із 2014 року брав участь в АТО. Під час виконання бойового завдання отримав поранення, через що має інвалідність, а відтак пересувається за допомогою крісла колісного.

"У мене є донечка. Я пішов на передову за своїх батьків, за свою донечку, знаючи, що відбувається. У 2015 році отримав мінно-вибухову травму. В комі був, лікувався. Після операції з Харкова мене доставили літаком до Львова. Був там і на лікуванні, і на реабілітації", — розповів Артур Мельник.
Артур Мельник, середній син у родині, Любарська громада, 29 квітня 2025 року. Суспільне Житомир/Олена Кучмій

Один зі старших синів Назар Мельник — також ветеран війни. Як і його брат, теж має інвалідність. Наразі працює фахівцем із супроводу ветеранів війни та демобілізованих військовослужбовців у Бердичівській громаді.

"Я двічі добровільно був на війні. Тому відчуваю на собі всі її наслідки. Маю інвалідність. Свого часу пройшов бюрократичне пекло. Але попри це, я як чоловік маю бажання далі працювати і реалізовувати себе у життя. Зараз я надаю допомогу ветеранам російсько-української війни, бо вважаю цих людей найкращими у цій країні. Для мене це дуже непросто, але приємно та почесно водночас", — сказав Назар Мельник.

За словами Зої Мельник, її наймолодший син Любомир зник безвісти. Від серпня 2022 року і до сьогодні у родині ніхто про нього нічого не знає. Каже, рік тому помер її чоловік Віктор, так і не дочекавшись звістки про сина.

Мама багатодітної родини показує фото наймолодшого сина Любомира, який зник безвісти, Любарська громада, 29 квітня 2025 року. Суспільне Житомир/Олена Кучмій

Фото Любомира Мельника, який зник безвісти, на прапорі, Любарська громада, 29 квітня 2025 року. Суспільне Житомир/Олена Кучмій
"У березні минулого року помер мій чоловік. Нам усім його дуже не вистачає. 72 роки прожив. Він був нашим найбільшим захистом. А сьогодні ще більшої туги додає те, що ми нічого не знаємо про нашого наймолодшого сина Любомира, який вважається зниклим безвісти. наші серця просто розриваються. Ми його всюди шукаємо і сподіваємося, і я вірю, що його знайдемо. Я його обов'язково дочекаюся, якби тільки здоров'я не підвело", — розповіла Зоя Мельник.

Жінка додала, що всі її сини і донька долучилися до пошуків брата. Наразі її підтримує вся її велика родина — діти та 16 онуків. Також вона має одного правнука.

Діти Зої Мельник шукаю брата, Любарська громада, 29 квітня 2025 року. Суспільне Житомир/Олена Кучмій

Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:

Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp

Топ дня
Вибір редакції