Вінницька область володіє покладами рідкоземельних металів, вартість яких, за оцінками Forbes, становить близько 24 мільярдів доларів. Попри це, область досі залишається осторонь активного видобутку. Чи є це втратою з економічної точки зору — чи навпаки, перевагою з погляду екології? Про те, які загрози може нести видобуток рідкісноземельних елементів для довкілля та мешканців, чим може обернутися така діяльність для земель, водних ресурсів і здоров'я людей, а також про стратегічні інтереси інших держав і участь України в цьому процесі — у коментарі Суспільне Вінниця розповів кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії ВДПУ ім. М. Коцюбинського Володимир Канський.
За словами експерта, на території Вінницької області дійсно існують рідкісноземельні родовища. Одне з них – Зеленоярське Воно являє собою три розташованих поруч поклади піску неогенового періоду густо насичених рудними мінералами, серед яких переважають сполуки титану — ільменіт, рутил, лейкоксен і цирконію — циркон. У значній кількості містяться також дистен, силіманіт і ставроліт. титаново-цирконієве – розташоване в Оратівському районі. Воно досліджене та зафіксоване у геологічних картах, однак нині не розробляється.
"Це не секретна інформація. Воно є, але я не чув, щоб його активно розробляли", — розповів Канський.
Які саме елементи можуть бути на Вінниччині?
Серед відомих елементів у надрах області — титан і цирконій. Титан активно застосовується у виробництві протезів для військових, адже не піддається корозії. Цирконій — важливий для ядерної енергетики.
Крім того, Канський припускає наявність германію, європію, неодиму і навіть літію.
"Літій можуть виявити на Поділлі через залишки Сарматського моря. Наприклад, соляні печери – це можливі ознаки його формування", — сказав експерт.
У яких породах містяться рідкісноземельні елементи?
Рідкоземельні метали не викопують напряму. Вони присутні у вигляді мінералів у породах — кварц, польовий шпат, слюда тощо. Наприклад, германій найчастіше трапляється у відвалах кам’яновугільних родовищ. Літій — у солевмісних формаціях.
"Їх добувають через процес подрібнення породи до стану пилу — тонкодисперсних частинок, а потім збагачують і виділяють цільові елементи", — пояснив Канський.
Як виглядає процес видобутку?
Процес видобутку рідкісноземельних металів виглядає приблизно так: спершу на ділянку, де виявлено поклади, заїжджає екскаватор і вантажівка. Техніка добуває кілька тонн руди та транспортує її на підприємство для подальшої обробки.
Там сировину подрібнюють до стану тонкодисперсних частинок — настільки дрібних, що їх можна порівняти з димом із труби. Ці частинки стають "ядрами конденсації" — саме на них може осідати волога, зокрема при утворенні хмар або навіть так званого "брудного дощу".
Після подрібнення руда проходить складну хімічну обробку, аби з величезної маси добути кілька грамів цінного металу. Наприклад, із 10 тонн сировини можна отримати лише 20–50 грамів рідкісноземельного елементу — залежно від його концентрації в породі.
За словами Володимира Канського, це складний і витратний процес, але стратегічно важливий для технологічної та оборонної промисловості.
Де застосовуються рідкісноземельні елементи?
Сфери використання надзвичайно широкі:
- дрони, електродвигуни, вітряки — завдяки потужним неодимовим магнітам;
- ядерна енергетика, військова техніка, штучний інтелект, обладнання для телекомунікацій.
За словами Канського, без рідкісноземельних металів неможлива сучасна оборонна та ІТ-індустрія.
Чому це актуально саме зараз?
Хоча рідкісноземельні метали існували завжди, їхня стратегічна цінність стала особливо актуальною лише в останні роки. Головна причина — глобальне технологічне змагання між США та Китаєм.
За словами експерта Володимира Канського, саме Китай упродовж десятиліть цілеспрямовано інвестував у розвиток галузі рідкісноземельних металів. Уже в 1950-х роках країна почала розробляти родовища, поступово створюючи власні наукові школи, технології та методики. Цей напрямок став для КНР стратегічним, і на сьогодні вона володіє унікальними ноу-хау, які суворо засекречені.
"Американці ж, маючи інтелектуальний потенціал, свого часу зробили ставку на нафтогазову галузь. Видобуток рідкісноземельних металів вважався надто брудним і затратним. Легше було купити, ніж запускати складну й екологічно ризиковану промисловість у себе", — пояснив Канський.
У результаті, на піку в 2009 році понад 90% світового виробництва та переробки рідкісноземельних металів зосереджувалося саме в Китаї. І хоча зараз ця частка трохи зменшилася, КНР і надалі зберігає монополію на їхню ефективну переробку. Наприклад, навіть американські компанії, видобуваючи руду в Австралії, відправляють її на переробку до Китаю.
Зі слів географа, Україна в цьому контексті — потенційно важливий гравець. США та інші західні країни бачать у нашій державі джерело нових сировинних баз, зокрема рідкісноземельних елементів, які можуть посилити технологічну незалежність Заходу від Китаю.
Видобуток рідкісноземельних металів в Україні: чому це складно, дорого і стратегічно важливо
Процес видобутку та переробки рідкісноземельних металів є надзвичайно складним і дорогим, пояснив Володимир Канський. Перший етап — це геологічна розвідка, яка потребує великих капіталовкладень і спеціалізованої техніки. Одних лише припущень про наявність корисних копалин недостатньо — потрібні чіткі підтвердження через буріння шурфів, відбір зразків та проведення хімічного аналізу.
Історично Україна не розвивала цю галузь саме через високу вартість геологорозвідувальних робіт. Хоча в країні є великі поклади рідкісноземельних металів, до недавнього часу інтерес до них був незначним. Лише останні події — глобальний попит на стратегічні ресурси, зростання технологічних потреб — змінили ситуацію.
За попередніми оцінками, близько 60–70% усіх покладів рідкісноземельних елементів в Україні зосереджено на Сході та Південному Сході країни — саме на тих територіях, які нині частково окуповані або розташовані вздовж лінії бойового зіткнення.
Окрему увагу експерт приділив родовищам літію. Цей метал, який є ключовим для виробництва акумуляторів у сучасній електроніці та електротранспорті, зокрема Tesla, до війни активно розроблявся і частково експортувався. Проте через бойові дії доступ до цих родовищ наразі обмежений, і реальний стан розробки невідомий.
Оцінки вартості українських надр вражають — за даними Forbes, запаси корисних копалин на території країни оцінюються в понад 15 трильйонів доларів. За словами Канського, така оцінка базується на спеціальній формулі, затвердженій державним стандартом. До уваги беруться як безпосередньо самі мінерали, так і потенційні витрати на їх видобуток, перспективи прибутковості, інфраструктурні можливості та логістика.
"Самому так просто це все не зробиш. Все це регулюється через державні установи, зокрема Державну геологічну службу, яка надає дозвільну документацію і проводить оцінку проєктів", — додав Канський.
Чи виграє Вінниччина від відсутності інтенсивного видобутку рідкоземельних металів?
За даними видання Forbes, запаси корисних копалин на території Вінницької області оцінюються у 24 мільярди доларів. Це найнижчий показник серед усіх регіонів України. Але чи справді це свідчення економічної слабкості регіону, чи навпаки — потенційна перевага?
На думку еколога Володимира Канського, з точки зору економіки, менші запаси копалин можуть виглядати як недолік. Однак з екологічної позиції — це, радше, перевага.
"Йдеться про значні обсяги відходів, забруднення ґрунтів і вод, необхідність створення спеціальних сховищ для відпрацьованої руди. Тому я би не хотів, щоб у нас інтенсивно добували такі ресурси", — пояснив Канський.
За його словами, найбільше під час видобутку страждають земельні ресурси. Руда, що пройшла хімічну обробку, вже непридатна для сільського господарства. Вона може бути насичена токсичними речовинами, які негативно впливають на родючість ґрунту. Такі відходи потрібно правильно утилізувати — часто у спеціальних хвостосховищах, де їх тримають у зволоженому стані, щоб дрібні частинки не потрапляли в повітря і не шкодили здоров’ю людей.
Окрім того, видобуток і переробка рідкоземельних металів вимагає значних об’ємів води. Це може призводити до зниження рівня підземних вод, зникнення джерел і криниць, а також зміни хімічного складу води, яка потрапляє у домівки мешканців. Подібні зміни мають довготривалі наслідки — від порушення мікроклімату в регіоні до зникнення окремих видів рослин і тварин.
"Це ланцюгова реакція. Спершу змінюється склад води, далі — рослинний і тваринний світ, і навіть мікроклімат території", — додав експерт.
Таким чином, незначна активність у сфері видобутку рідкоземельних металів на Вінниччині може стати перевагою з точки зору збереження довкілля та здоров’я населення. Вигоди економіки варто зважувати в контексті довгострокових екологічних наслідків.
Угода про надра: шанс для розвитку чи екологічний ризик?
Відкриття рідкоземельних металів на території України та угоди, що стосуються їх розвідки і видобутку, викликають обговорення. Володимир Канський поділився своїм баченням переваг і ризиків таких угод.
На його думку, навіть без іноземних партнерів Україна рано чи пізно була б змушена перейти до видобутку рідкоземельних елементів. Сучасні технології, які використовують у розвинених країнах, базуються саме на цих ресурсах. Вони необхідні для виробництва дронів, робототехніки, космічних технологій, мікроелектроніки та інших стратегічно важливих галузей.
"Ми б все одно прийшли до цього. А якщо США зацікавлені в розвитку цього напрямку, то, можливо, така співпраця дасть нам доступ до новітніх технологій, спільного фінансування та геологічної розвідки. Це важливо для розуміння потенціалу наших надр", — пояснив Канський.
Втім, є і зворотний бік. Частина даних, отриманих у рамках розвідки, може бути засекреченою — як із міркувань безпеки, так і з політичних причин.
"Можливо, не все нам скажуть. Щось буде триматися в таємниці, щоб не провокувати, наприклад, східних сусідів. Адже рідкоземельні — це питання стратегічної безпеки", — сказав фахівець.
У якості прикладу він наводить дрони, які зараз є невід’ємною частиною оборони України. Без рідкісноземельних металів їх виробництво було б неможливим.
Також він ставить під сумнів готовність місцевих громад дозволити розробку таких родовищ на своїх територіях.
"Якщо людям скажуть, що через це зникне вода, погіршиться якість ґрунтів, постраждає екосистема — хтозна, чи вони погодяться. Іноді краще, щоб руду не знайшли там, де цього не чекають", — підсумував Володимир Канський.
Що відомо про рідкісноземельні метали в Україні та угоду між США та Україною
12 лютого Зеленський повідомив, що міністр фінансів США Скотт Бессент привіз в Україну чернетку угоди про доступ до українських корисних копалин на 500 млрд доларів в обмін на допомогу Вашингтона. Президент тоді зазначив, що українська сторона хоче вивчити деталі документа якнайшвидше.
14 лютого стало відомо, що Україна доопрацювала драфт меморандуму щодо партнерства і передала його американській стороні.
15 лютого на полях Мюнхенської конференції безпеки Зеленський заявив, що не дав підписати зі США угоду про рідкісноземельні метали, бо вона не готова для захисту українських інтересів.
22 лютого NV із посиланням на п'ятьох посадовців, які працюють над документом, повідомило, що нова редакція угоди України та США про рідкісноземельні копалини жорсткіша за попередню та передбачає 100% власності в американців. Також американська сторона вважає цю угоду суто комерційною і виносить обговорення питань гарантій безпеки за межі цієї домовленості.
24 лютого віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина повідомила, що наразі українська та американська команди перебувають на завершальній стадії переговорів щодо угоди про видобуток корисних копалин.
26 лютого Зеленський підтвердив, що угода між США та Україною про корисні копалини погоджена. 28 лютого те саме підтвердив міністр фінансів США Скотт Бессент.
28 лютого під час зустрічі у Білому домі президенти України та США мали підписати угоду про корисні копалини, але між ними сталася суперечка. Серед іншого Трамп заявив, що або Київ підписує угоду з Вашингтоном про рідкісноземельні копалини, або "ви будете воювати самі". Після цього Зеленський достроково залишив Білій дім. Сам президент США у соцмережі Truth Social опублікував пост, де заявив, що глава України може повернутися, коли буде "готовий до миру".
Як повідомили ЗМІ, Київ та Вашингтон не підписали угоду про корисні копалини. Після зустрічі із Трампом Зеленський заявив, що Україні потрібен справедливий і міцний мир.
3 березня Трамп заявив, що не вважає угоду про рідкісноземельні метали та корисні копалини "мертвою", яку вони із Зеленським мали підписати під час зустрічі у Вашингтоні 28 лютого.
11 березня під час зустрічі української та американської делегацій в Джидді Україна запропонувала відразу підписати угоду про рідкісноземельні копалини, але тоді США взяли паузу. Пізніше президент Зеленський сказав, що імовірно США захочуть підписати одразу детальну угоду, без рамкової.
25 березня Зеленський казав, що США запропонували Україні нову версію угоди про корисні копалини, яка одразу передбачатиме ратифікацію у Верховній раді за межами первинної рамкової угоди. Він також уточнював, що "питання атомних станцій там немає".
27 березня стало відомо, що США надіслали Україні свою пропозицію щодо детальної угоди про корисні копалини.
"У цьому драфті американська сторона зробила кілька кроків назад у порівнянні з рамковою угодою, яка була погоджена обома сторонами раніше", — сказало джерело Суспільного.
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube та Whatsapp