Дев’ятирічний Ярослав Олійник із Тростянця, що на Вінниччині, передав понад 20 тисяч гривень на виготовлення дронів для українських захисників. Хлопчик зібрав гроші за донати, граючи на гітарі у центрі селища. Він почав це робити наприкінці літа 2024 року.
"Наприкінці літа саме стріляли багато, і я почав працювати. Я чув, що по різних містах бомбили, що дорослі потрапили в лікарні, діти теж, що школи бомбили, житлові будинки, райони теж. Це було дуже страшно, і я задумався над цими питаннями й почав допомагати ЗСУ".
Ярослав навчається у 4 класі. Мама Ірина Калита розповіла, що любов до музики в хлопчика з дитинства. Два роки як син ходить до музичної школи.
"Грати на гітарі навчився, мабуть, змалечку, оскільки наші племінники, його двоюрідні братики, ходили в музичну школу. В них є гітара. Вони все своє життя присвятили музиці, співу. Старший племінник — соліст. От він так, бачачи, надихаючися, наслідуючи своїх братів, брав ці гітари і бринькав. Я йому купляла дитячу гітару. Його перший музичний інструмент. І ось така атмосфера музики майже змалечку, з народження у нас є", — сказала Ірина Калита.
У черговий раз, за словами жінки, Ярославу вдалося зібрати 3700 грн. Гроші родина передасть місцевим волонтерам. Ці донати, сказав хлопчик, підуть на закупівлю комплектуючих для безпілотників.
"Я хочу, щоб якомога швидше була перемога, передати багато дронів на ЗСУ".
Донатом Ярослава підтримала Вікторія Стоянова. Вона родом з Одеси. Через постійні ракетні обстріли міста переїхала до Тростянця.
"Я стараюся таких діток якось підбадьорювати. Я кожного дня доначу, але якщо не доначу десь там з телефону, то десь на вулиці зустрічаю діток і стараюся допомагати. Тому що дитина замість того, щоб просто бігати, десь гратися і займатися своїми дитячими справами, він тратить час, свої сили, сидить на сонці й допомагає хлопцям нашим. І це класно", — сказала Вікторія Стоянова.
Хлопчина своїм вчинком надихає — вважає Тетяна Швець. ЇЇ чоловік нині боронить Україну. Жінка сказала, що ЗСУ на передовій робить усе для того, аби росіянине прийшли сюди, і приємно, коли в тилу не забувають про оборонців.
"Українці — народ непереможний, а коли допомагають діти (я маю чоловіка на війні 30 місяців) — це взагалі. Просто без сліз нічого не можу сказати. Я дякую батькам за виховання такого сина. А Ярославу дякую за те, що він зростає справжнім патріотом".
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube