Понад десять кол-центрів, які працювали на території Вінницької області, зокрема у Вінниці, припинили діяльність правоохоронці. Одна з поширених схем — телефонні дзвінки від імені працівників банків: співрозмовнику називали його персональні дані, входили в довіру та намагалися отримати доступ до коштів.
Про схеми роботи таких кол-центрів, їхнє викриття та способи протидії в ефірі Українського Радіо Вінниця розповіли оперуповноважений управління протидії кіберзлочинності у Вінницькій області, капітан поліції Віктор Сторожук та голова обласної організації «Союз юристів України» Олексій Гончар.
Понад десять кол-центрів припинили діяльність
Наприкінці серпня правоохоронці провели спецоперацію у декількох регіонах України. Загалом, припинили роботу 94 кол-центрів. Частина з них діяла на Вінниччині.
«Можу сказати конкретно, що нашим департаментом було проведено максимально масштабну роботу з протидії роботі кол-центрів. Я думаю, що в останніх новинах ви самі помічали, що дійсно за певний короткий період часу було реалізовано не одне закриття. Ще було ряд викрито безпосередньо нашим управлінням, де, скажімо так, вони діяли трошки за окремою схемою. Я можу вам сказати конкретно, що понад десять кол-центрів, які функціонували на території нашої області, зокрема в нашому місті, у Вінниці, було припинено їхню діяльність», — розповів Віктор Сторожук.
Як працювала схема від імені банку
За словами капітана поліції, однією з поширених схем залишаються дзвінки, під час яких люди представляються працівниками банківських установ або їхніх служб безпеки.
«Зрозуміло, це була така очевидна і стандартна схема — дзвінок. Дуже часто позиціонували себе як працівники банку, що зазвичай є дуже поширеним явищем, і, представляючись службою безпеки, і не тільки, людині одразу створювали таку ілюзію, що це не якийсь фіктивний працівник, а що це дійсно начебто працівник банку. Тобто називаючи прізвище, ім'я, по батькові, повністю анкетні дані, де народився і так далі. І в ході цього спілкування таким самим, скажімо так, довірливим способом входили в довіру наших громадян. І, на жаль, наші громадяни теж ставали жертвами і були ошукані в результаті такої схеми», — сказав Віктор Сторожук.
Кол-центри можуть працювати дистанційно, а частина людей, яких залучають до такої діяльності, за словами Віктора Сторожука, спочатку може не усвідомлювати, чим саме займається.
«Так звані кол-центри — це, скажімо, робота такого більш закритого типу, де людина безпосередньо за технічними своїми можливостями може дистанційно телефонувати, спілкуватися. І зрозуміло, що там багато людей, які працюють неофіційно, і багато, на жаль, навіть молоді, яка потрапляє в таку роботу, вона одразу не до кінця, скажімо так, розуміє, чим вона займається насправді», — розповів правоохоронець.
Масові дзвінки та підміна номерів
Серед технологій, які можуть використовувати у таких схемах, під час ефіру назвали автоматизовані масові дзвінки, підміну номера абонента, зміну SIM-карток або використання віртуальних номерів.
Також можуть використовувати заздалегідь підготовлені сценарії розмов. Серед них — дзвінок нібито від служби безпеки банку, правоохоронця або повідомлення про родича, який потрапив у біду.
В інших країнах для боротьби з такими схемами застосовують технологічні рішення, які дозволяють перевіряти достовірність номера, аналізувати підозрілу активність та блокувати дзвінки з ознаками підміни.
Що змінюється в Україні
За словами Віктора Сторожука, в Україні також напрацьовують механізми взаємодії правоохоронців із банківськими установами.
«В Україні вже певний такий механізм пропрацьовується. І що саме цікаве, що дійсно наша держава і вище керівництво йде в чомусь за позицією такого досвіду, який наведений в інших державах. Скажу, що навіть в плані розслідування таких кримінальних проваджень, якщо там на певні запити наші банківські установи, посилаючись на банківську таємницю, згідно із законодавством, могли десь чомусь відмовити, однак на сьогоднішній день вже максимально пропрацьований механізм», — розповів Віктор Сторожук.
За його словами, одним із напрямів може стати обмін інформацією про номери, які використовують для спроб ошукати людей.
«Я думаю, в майбутньому вже закріпиться таким чином, що в рамках кримінального провадження вже не тільки, як то кажуть, по факту будуть надавати інформацію, а навіть працювати в чомусь на випередження. Зрозуміло, що там у банків формуються певні списки, номери, які телефонують, які під тим чи іншим приводом хочуть ошукати громадян. І я думаю, що цей механізм набуде нового значення і законодавчо закріпиться в нашій державі», — сказав капітан поліції.
Водночас він зазначив, що наявні механізми поки не працюють у повному обсязі.
«Я, як представник правоохоронних органів, частково не можу сказати, що вони повністю у нас працюють так, як має бути. Однак я вам скажу, що в час диджиталізації наша країна робить суттєві такі успіхи», — сказав Віктор Сторожук.
«Ми боремося з наслідками»
На думку Олексія Гончара, більший акцент необхідно робити на запобіганні таким правопорушенням.
«На мій погляд, дуже недостатньо. Ми боремось, я маю на увазі як правоохоронна система, це мій погляд, така моя особиста думка, з наслідками. А треба випереджувати і попереджувати ці всі речі. Це дуже велика робота, і вона зараз в самому розпалі. Бо це суто технічні моменти, які надзвичайно складні, потребують багато зусиль і фінансових ресурсів, і знань, і вмінь, і певних кваліфікованих працівників», — сказав Олексій Гончар.
Як кіберполіція намагається попереджати шахрайство
Окремим напрямом роботи кіберполіції є інформування людей про поширені способи шахрайства. Таку роботу проводять і в навчальних закладах.
«У нас проводяться заняття і в навчальних закладах, і проводяться в засобах масової інформації якісь інформативні ролики про те, які схеми можуть бути, яким чином можуть ошукати. Зрозуміло, як було зазначено і сказано, що цього ще недостатньо, але в державі підтримується ця ініціатива нашого департаменту, який максимально намагається її розвивати», — сказав Віктор Сторожук.
Чи можна повністю зупинити шахрайські кол-центри
Олексій Гончар вважає, що одним із чинників протидії має бути відповідальність за таку діяльність та професійна робота правоохоронних органів. Водночас він звернув увагу, що сучасні технології дозволяють організовувати шахрайські дзвінки незалежно від місця перебування людини.
«Ця діяльність, вона не може бути прив'язана до будь-якої країни. Може людина сидіти в будь-якій країні і через телефон працювати. Тому тільки жорстка відповідальність і жорстка діяльність професійна правоохоронних органів будуть сприяти», — сказав Олексій Гончар.
Ще одним напрямом він назвав систематичне інформування молоді про ризики участі у таких схемах та можливі наслідки.
«Треба від нас, від громадських організацій, від органів державної влади, органів місцевого самоврядування проводити роз'яснювальну роботу з населенням в об'єднаних громадах, в школах, особливо в школах. Особливо у вишах, там дуже багато таких молодих людей. Саме з іншої сторони пояснювати, роз'яснювати наслідки», — сказав Олексій Гончар.
