20 людей з України та Німеччини віком до 27 років беруть участь в освітньому проєкті Stage of Equals — «Сцена рівних». Більшість учасників — люди з інвалідністю. Вони проходитимуть онлайн-навчання з безбар'єрності, зустрінуться у Німеччині, а після цього розроблятимуть та реалізовуватимуть власні ініціативи у своїх громадах.
Про програму проєкту та його мету в ефірі Українського Радіо Вінниці розповіли проєктна менеджерка, викладачка Вінницького інституту Університету «Україна» Олена Омельченко та членкиня команди громадської організації «Паросток», асистентка крайового координатора Abilis Foundation в Україні Анастасія Поліщук.
Як виникла «Сцена рівних»
Ідея проєкту сформувалася з досвіду роботи громадської організації з молоддю. За словами Олени Омельченко, проблема часто полягає не у відсутності бажання щось змінювати, а в доступі до інформації та можливостей.
«Ви знаєте, більшість проєктів у нас виникає саме з власного досвіду, з нашого спілкування, щоденного контакту з нашими безпосередніми клієнтами, з нашими учасниками, з нашими членкинями, членами організації. І в цей раз, ви знаєте, ми зробили такий висновок, що молодь дуже часто не має для себе не просто мотивації, багато хто каже — немає мотивації. Є, у молоді є, молодь сьогодні амбітна, сучасні реалії їх підштовхують до якихось таких активностей, але дуже часто їм не вистачає простору, інформаційного, безбар'єрного простору, де вони могли б цю інформацію отримати», — розповіла Олена Омельченко.
Окрему увагу приділили тим, хто наразі не навчається у закладах освіти та, відповідно, може мати менше можливостей отримувати необхідну інформацію.
«Якщо для студентів, здобувачів освіти, є такий простір на базі університетів, на базі коледжів, то для молоді, яка поки що не долучена до освітнього процесу, такого простору немає. Або він є, і вони просто не знають, де шукати цю інформацію. І ми були покликані саме цій молоді допомогти віднайти оцей інформаційний ресурс і обов'язково зробити його доступним для молоді з інвалідністю по різних нозологіях», — сказала Олена Омельченко.
20 учасників з України та Німеччини
До проєкту відібрали десятьох учасників з України та стільки ж із Німеччини. Вік учасників — від 17–18 до 27 років.
«Проєкт розрахований на 20 молодих людей віком від 17-18 до 27 років. І таких учасників 20 — по 10 з двох країн, з України та Німеччини. Особливу увагу, звісно, ми приділяємо активному залученню молоді з інвалідністю», — розповіла Анастасія Поліщук.
Під час відбору організатори звертали увагу не лише на попередній досвід кандидатів.
«І під час відбору ми враховували насамперед мотивацію таких учасників, залученість до їхньої громадської діяльності і загалом активної громадської позиції у власних громадах. І також ми розраховуємо на їхню відданість цьому проєкту, що вони будуть з нами весь цикл, починаючи від онлайн-навчання і закінчуючи реалізацією власних ініціатив», — сказала Анастасія Поліщук.
Навчання онлайн і зустріч у Німеччині
Проєкт складається з кількох етапів. Теоретичну частину проводитимуть дистанційно, аби до неї могли приєднуватися учасники з обох країн незалежно від місця перебування.
«Проєкт поєднує онлайн- та офлайн-формати. Навчальна частина, або теоретична, як ми її називаємо, проходить онлайн, тому учасники з України та Німеччини можуть вільно долучитися, незважаючи на місце їхнього перебування. І також даний формат є досить гнучким, оскільки в наших теперішніх реаліях дуже важлива безпекова ситуація, і учасники, які не зможуть бути з безпекових причин з нами безпосередньо на заняттях, зможуть продивитися ці заняття в записі і отримати, відповідно, весь об'єм інформації, який буде наданий під час занять», — розповіла Анастасія Поліщук.
Після дистанційного етапу українські та німецькі учасники мають зустрітися офлайн.
«Також наступним етапом буде офлайн-зустріч учасників української та німецької сторони безпосередньо в Німеччині в дуже цікавому інноваційному форматі, який називається форум-театр. У нас великі, завищені, можна сказати, очікування від цього формату, і ми сподіваємось, що учасники зможуть обмінятися досвідом, зможуть поділитися викликами, які проживають як в Україні, так і в Німеччині», — сказала Анастасія Поліщук.
За її словами, питання доступності актуальне для учасників з обох країн.
«Оскільки більшість наших учасників — це особи з інвалідністю, і, на жаль, скільки безбар'єрного середовища ми не будували, навіть якщо це країна-член ЄС або це країна-кандидат у члени ЄС, бар'єри залишаються, залишаються інформаційні бар'єри, комунікаційний інформаційний простір недостатньо адаптований під усі нозології», — розповіла Анастасія Поліщук.
Завершальним етапом стане робота учасників уже безпосередньо у своїх містах і громадах.
«А фінальний етап проєкту передбачає реалізацію власних ініціатив уже в своїх громадах», — сказала Анастасія Поліщук.
Чого навчатимуть учасників
Для навчальної програми визначили п'ять тематичних блоків. Класичних лекцій організатори не планують — учасники працюватимуть із конкретними ситуаціями та досвідом різних країн.
«Наповненість на сьогодні в нас вже є розроблена, затверджена програма самих занять. Наші експерти виділили п'ять основних таких блоків тематичних для наповнення, але це не буде формат класичного академічного навчання, тобто це буде дискусія, це буде робота як з теоретичними блоками, так і робота з практичними кейсами, робота з практикою, відібраною з найбільш ефективних якихось кейсів України, Німеччини як базових, але не за виключенням інших країн, країн Європи, як позитивних кейсів, так і негативних кейсів», — розповіла Олена Омельченко.
На прикладах невдалих рішень учасникам показуватимуть, яких помилок можна уникнути під час роботи над власними ініціативами.
«Тобто розбір того, як зробити класно, це дійсно можна подивитися в інтернеті, як зробити класно, а як зробити не дуже добре і як це обійти, тобто як вже зроблено, але зроблено не досить ефективно, і як уникнути цих проблем, коли ти реалізуєш власні ініціативи. Наше завдання — показати молоді, що вже є, чого не вистачає, і спрямувати їх ідеї в тому руслі, в якому вони б хотіли», — сказала Олена Омельченко.
Зміст навчання також коригуватимуть відповідно до запитів конкретної групи.
«Тобто програма досить гнучка по навчанню, тобто є основні блоки, і далі вже експерти будуть адаптовуватися під аудиторію, з якою будуть працювати», — розповіла Олена Омельченко.
Від пандуса до доступної інформації
Один із тематичних блоків стосуватиметься архітектурної доступності. Йтиметься не лише про лікарні чи заклади освіти, а й про простори, де збирається молодь.
«З основних кейсів один блок буде, як ми домовлялися в робочому порядку, це буде архітектурна доступність, це освітні приміщення, і це не тільки лікарня, освітній заклад, це молодіжні простори, які на сьогодні дуже є потреба для акумуляції молоді, і вони мають бути доступними як архітектурно, так і інформаційно», — сказала Олена Омельченко.
Окремий напрям присвятять тому, як зробити інформацію доступною для людей з різними потребами.
«Тобто на сьогодні дуже великий запит не просто потрапити в приміщення, а й запит на... І другий блок якраз навчання присвячений інклюзивній доступності інформації. Це адаптація матеріалів під всі види нозології — по порушенню зору, порушенню слуху, розладу аутистичного спектра, тобто таким чином, щоб інформація була доступна для всіх», — розповіла Олена Омельченко.
Хто працюватиме з учасниками
Під час відбору експертів організатори шукали фахівців, які можуть поєднати теоретичні знання з практичною роботою.
«Ви знаєте, у нас було багато заявок, у нас була відкрита можливість, і наша основна мета і вимога до наших експертів полягала в тому, щоб це було поєднання академічної і практичної складової, щоб не уйти в навчання тільки в академічну теорію або не лишити просто розбір якихось практичних кейсів і не дати ніяких знань», — сказала Олена Омельченко.
Окремою частиною програми стане психологічна підтримка та робота із внутрішніми бар'єрами.
«Тобто тут треба було поєднати, і ми хотіли, щоб складові були все ж таки і психологічна сторона, це боротьба з якимись патернами, з якимись внутрішніми страхами, які дуже часто є тими самими інклюзивними бар'єрами: що я не зможу, чому я маю це робити», — розповіла Олена Омельченко.
До проєкту залучили двох експерток.
«І тому ми обрали, на сьогодні в нас вже є затверджених два експерта, це Альона Настояща, це педагогиня Вінницького педагогічного університету, яка буде говорити саме про більш психологічну складову. І другий експерт в нас зі столиці, це Ольга Швед, це доцентка Київського столичного університету Бориса Грінченка», — сказала Олена Омельченко.
Друга експертка працюватиме передусім із практичною частиною навчання.
«Вона більше практик, вона працює саме в цій сфері інклюзивних театрів, має великий досвід роботи саме із німецькою, українською молоддю, багато працює в європейських проєктах, і її складова полягає саме в приділенні уваги і поділитися знаннями і навичками практичної роботи», — розповіла Олена Омельченко.
Понад 300 людей пройшли інший курс із безбар'єрності
Паралельно «Паросток» завершує проєкт «Голос доступності». У його межах створили онлайн-курс, а частина учасників отримала психологічну та менторську підтримку.
«Наразі в нас на фінальній стадії знаходиться проєкт "Голос доступності", проєкт, який був профінансований Mercy Corps. Вже в жовтні ми очікуємо його фіналізацію. В рамках цього проєкту ми розробили онлайн-курс спільно з партнером EdEra. Це курс по адвокаційній доступності, по безбар'єрності і по архітектурній доступності в тому числі. На сьогодні більше трьохсот людей вже стали слухачами цього курсу», — розповіла Олена Омельченко.
Наступним кроком має стати втілення напрацьованих учасниками ідей.
«В рамках проєкту 40 людей отримали психологічну підтримку, а також менторську підтримку. І зараз ми вже відбираємо п'ять ініціатив найкращих, найбільш актуальних, найбільш мотивованих учасників, які будуть свої ініціативи реалізовувати у власних громадах. Тобто скоро ви вже зможете на наших сторінках познайомитися з історіями успіху, з їхніми ініціативами, які вони будуть реалізовувати», — сказала Олена Омельченко.
Підтримка жінок з інвалідністю
Ще один проєкт організації — «Сила голосу. Школа адвокації для жінок». До нього долучилися не лише жінки з інвалідністю, а й матері дітей з інвалідністю.
«І паралельно з цим в нас теж плавно підходить до свого завершення проєкт "Сила голосу. Школа адвокації для жінок". Він спрямований саме на жінок, жінок з інвалідністю і на їх підтримку в реалізації теж власних ініціатив в громадах. Цей проєкт був трошки ширшим. Він був підтриманий Посольством Фінляндії в Україні. Він допоміг жінкам пройти не просто курс, онлайн-навчання, створена платформа», — розповіла Олена Омельченко.
Після онлайн-етапу учасниці зустрілися офлайн, а десять із них отримали фінансування для своїх проєктів.
«Ми їх відібрали з усієї України на офлайн-зустрічі, де вони змогли познайомитись, підтримати одна одну. Це були не просто жінки з інвалідністю. Це жінки, які виховують діток з інвалідністю. Тобто вони пройшли офлайн потужне навчання, і вже після цього 10 найбільш ініціативних отримали фінансування на реалізацію власних ініціатив. І саме зараз, з початку серпня, вони вже отримали фінансування і розпочали свої ініціативи», — сказала Олена Омельченко.
Напрями, які обрали учасниці, стосуються різних аспектів безбар'єрності та підтримки сімей.
«Причому ініціативи в них дуже різні. Це і покращення безбар'єрних просторів, це психологічне здоров'я, це цифрова грамотність, це різні інноваційні форми підтримки сімей, які виховують діток з інвалідністю. Тобто дуже різносторонні, але дуже активні, дуже вмотивовані жінки, якими ми вже дуже пишаємося», — розповіла Олена Омельченко.
«Можливостей не чекають, їх беруть»
Організатори очікують, що після завершення «Сцени рівних» учасники не лише отримають знання, а й зможуть самостійно впливати на зміни у своїх громадах.
«Сьогодні особливо важливо, щоб молодь, в тому числі молодь з інвалідністю, була не лише пасивним реципієнтом тих програм, які наразі існують, і не чекала, поки для них відкриється можливість, якими вони зможуть скористатися, а щоб вони стали авторами змін у власних громадах. Тому що вони, як ніхто, добре знають виклики, з якими стикаються їхні однолітки, і вони ж на місцях», — сказала Анастасія Поліщук.
Фінальним результатом має стати здатність учасників самостійно розробляти та шукати ресурси для своїх ініціатив.
«Тобто наш проєкт покликаний саме для цього, щоб перетворити або навіть допомогти молоді стати активними авторами змін, щоб вони могли дуже активно і впевнено розробляти власні ініціативи, шукати на них фінансування, щоб вони не дивилися на бар'єри як на проблему, а шукали для них рішення», — розповіла Анастасія Поліщук.
За її словами, учасникам передусім необхідні знання та інструменти для реалізації мотивації, яку вони вже мають.
«І ми дуже сподіваємося, що наш проєкт досягне свого результату, що молодь стане більш активною, вона вже є достатньо мотивованою, а їх, на нашу думку, потрібно лише направити в правильне русло і показати, що можливостей не чекають, їх беруть», — сказала Анастасія Поліщук.