Травень – місяць обізнаності про ментальне здоров'я. Цьогоріч в Україні він проходить під закликом "віднайти свої сенси".
Чому і наскільки важливо вінничанам піклуватися про свій психологічний добробут, від чого залежить стан ментального здоров’я, де і як шукати шляхи його підтримки в період повномасштабної війни — в ефірі Українського радіо Вінниця розповів виконувач обов’язків директора Навчально-наукового інституту психології та ментального здоров’я ВНМУ ім. М. І. Пирогова, доктор медичних наук Олександр Белов.
Про ментальне здоров'я
Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров'я – це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свою творчі здібності, може протистояти будь-яким життєвим стресам, продуктивно працювати, робити певний внесок у суспільне життя.
"Чотири основні кластери, де людина повинна реалізовувати своє психічне здоров'я – це боротися зі звичайними життєвими стресами, ефективно, плідно працювати, реалізовувати свій потенціал і вносити внесок в життя свого суспільства. Звичайно, якщо ми з вами подивимося на це визначення, ми розуміємо, що воно досить розмите, і якщо навіть подивитися, ми, як мінімум, під один критерій не підпадаємо – повністю реалізувати свій потенціал людина неспроможна, тому що потенціал психіки людини безмежний. Ми не реалізовуємо мізерного відсотку від того, на що ми справді здатні", — сказав Олександр Белов.
За його словами, коли йде мова про ментальне здоров'я на практиці, критерій, який перебуває на першому місці – здатність людини справлятися зі звичайними життєвими стресами.
"Безумовно, сьогодні ми всі живемо в незвичайному стресі. Війна – неприродний стан для людини 21-го століття, для європейської людини 21-го століття. Українці – це європейська нація, і для нас, безумовно, війна – це ненормальний стан. Але наше суспільство консолідувалося, зібралося, мобілізувало свої психологічні ресурси, сили, і те, наскільки ми успішно боремося, все наше суспільство, всі українці успішно протидіють не лише фізичні, але й психологічні агресії, і тим викликам психічного здоров'я, воно викликає справді повагу не тільки у нас, але й усього світу", — сказав Белов.
Про загальну психологічну ситуацію в Україні
Він розповів про те, як оцінює загальну українську психологічну ситуацію, і, зокрема, ментальне здоров'я на загал на Вінниччині.
"Ми бачимо це і по тим людям, які звертаються до нас, до нас як до лікарів в першу чергу, до психологів. Безумовно, є важкі розлади, є посттравматичний стресовий розлад, є реактивні, депресивні стани, тривожні стани. Але можна загалом сказати, що все ж таки, як це не страшно звучить, ми звикли, ми адаптувалися, певним чином, до війни.
Якщо ми згадаємо свій психоемоційний стан в перші години, в перші дні, 24 лютого 2022 року, коли ті речі, які тоді здавалися нам абсолютно жахливими, неможливими, сьогодні ми сприймаємо це як частину нашої реальності, нашого життя. Люди борються, люди знаходять нові орієнтири і безумовно ми подолаємо цей стрес, цю проблему".
За словами експерта, нормальною реакцією людини на ненормальні обставини є і депресія, і тривога, і певні посттравматичні стани, тому що це природна реакція психіки.
"Війна зачіпає фундаментальні цінності, фундаментальні небезпеки. В першу чергу, це загроза життю, здоров'ю, власному, своїх рідних, близьких. Це загроза втрати майна внаслідок обстрілу, ракети, бомби і так далі. На окупованих територіях це загроза фізичної життю і насильства, і всього іншого.
Тобто всі оці п'ять катастрофічних стресорів, які ВОЗ визначає як найбільш страшні, і ті, що можуть призвести до катастрофічних наслідків для психіки, це загроза власному життю, здоров'ю, загроза непоправного каліцтва, втрати здоров'я, загроза життю, здоров'ю найближчого мікросоціального оточення, загроза втрати засобів доіснування і загроза статевій недоторканності. Війна несе всі п'ять".
Хто вважається ментально здоровим
Починаючи з XX століття домінує концепція адаптивності, за словами фахівця. Тобто, здоровою вважається людина, яка здатна адаптуватися до мінливих умов зовнішнього середовища, зокрема соціальних, психологічних. Адаптуватися під зміни, знаходити нові цінності, нові цілі життя, змінювати свою поведінку залежно від тих обставин, які змінюються.
"Безумовно, є люди, які знайшли можливість боротися з обставинами, знайшли нову модель існування. Хтось пішов захищати батьківщину, хтось допомагає нашим хлопцям на фронті, волонтерить, лікує, підтримує, хтось підтримує сім'ї, хтось працює просто на те, щоб була перемога, щоб ми подолали цю війну і вийшли з неї переможно.Люди шукають сенси, люди безумовно змінюються і серед нас багато людей, які можуть бути зірцем ментального здоров'я навіть в ці страшні часи, навіть під час війни є люди, які є прикладом того, як можна знайти сенс життя в страшних умовах", — сказав Олександр Белов.
Але і в тих, хто здається абсолютно ментально здоровим, як сказав Белов, є періоди розчарування, інколи навіть відчаю, погіршення настрою.
"Це природно, це нормально, це реакція людини на ті страшні умови, в яких ми змушені сьогодні бути. Ми не можемо вибирати час, в якому ми живемо, ми не можемо вибирати обставини об'єктивні, які діють на нас, але ми намагаємося знайти модель, яка допомагає нам не просто вижити, а зберегти оце ментальне здоров'я, допомогти собі, допомогти іншим людям, підтримати їх. І це мова не лише про професійну підтримку, а насамперед про підтримку оточення. Сім'я, друзі, найближче оточення, колеги, просто випадкові люди на вулицях, які посміхнуться, допоможуть, проявлять якесь співчуття".
Наш менталітет, за словами фахівця, дозволяє нам долати серйозні проблеми.
"Задача просто в тому, щоб допомогти інколи і собі, і оточуючим, і професійно, і просто добрим словом. Але оці випадки, ми зустрічаємо їх і в соціальних мережах, і в новинах, коли людина десь агресивна, десь якась не дуже адекватно себе поводить. Це якраз напевно приклади, коли людині ментально не допомогли, коли в неї є проблеми з ментальним здоров'ям".
Як сказав Олександр Белов, також є відсоток людей, які страждають на психічні захворювання.
"Тобто це те, що людина не контролює самостійно. Ключова ознака психічних захворювань, психотичного так званого регістру в тому, що людина втрачає здатність контролювати здатність за свою поведінку, адекватно відображувати реальність, керувати своїми діями. На жаль, війна не лише провокує стрес асоційовані розлади, вона загострює ті психічні розлади, які були у людей до цього, або які дрімали і можливо ніколи б не проявилися.
Якби не війна, якби не соціальний стрес. І достеменно відомо, що під час війни, безумовно, зростає кількість захворювань, важких психічних захворювань, тому що війна загострює стрес, будь-який стрес загострює наявні у людини психічні розлади. Крім того, з'явилася дуже велика кількість людей, які є жертвами війни, тобто ті, які перенесли важкий стрес, обстріли, бомбардування, загибель рідних, близьких", — розповів Белов.
За його словами, це катастрофічний стрес за визначенням ВОЗ і він справді може породити серйозні зміни у психіці.
"Це і першу чергу посттравматичний стресовий розлад, який також може проявлятися і агресивною поведінкою, і так званою аддиктивною поведінкою, тобто зловживанням алкоголем, наркотиками. Це загальні закономірності реагування психіки людини на катастрофічний стрес. Безумовно, людина шукає спосіб подолати ті жахливі переживання, які її переслідують постійно. Тому, безумовно, війна провокує збільшення кількості людей з психічними розладами.
Безумовно, зростає рівень збудливості, рівень агресії, підпливу соціального стресу, йде невротизація, люди втомлюються від стресу критичного. Це завжди проявляється розрятуванням, збільшенням агресивності, бажанням перенести свою агресію на оточуючих. Тому, так, війна несе і ці загрози, безумовно".
Як оцінити свій стан ментального здоров'я
Фахівець говорить, що те, як кожен може оцінити свій стан ментального здоров'я, можна розділити на три рівні.
"Перший – це просто наявність певних психологічних проблем. Тобто, людині важко впоратися з оцією ситуацією і соціального стресу, і ніхто ж не забирав банальні проблеми, сімейні, виробничі, матеріальні і так далі. Життя триває".
P більшою частиною таких психологічних проблем людина здатна впоратися сама.
"Просто спокійно розклавши своє життя на пріоритети, визначивши, що для неї є найважливіше, наприклад, сім'я, діти, батьки, робота, якась творчість, і зосередитися на тому, що допомагає їй уникати стресу. Інколи, банально, треба уникати стресових ситуацій. Наприклад, ми не можемо війни уникнути, але дрібних конфліктів, якихось виробничих проблем. Просто подумайте про те, чи здатні ви впливати на цей конфлікт. Якщо ви запізнюєтесь, умовно кажучи, на поїзд, тривога ваша поїзд не зупинить. Ви просто перенесете ще додатковий стрес".
Один з способів подолати стрес — це уявити той час, коли стрес буде неактуальний.
"Наприклад, через рік, через три, через п'ять. Подивитися на сьогоднішню проблему очима себе старшого. Приблизно так, як ви дивитесь на свої дитячі страхи, проблеми, які тоді наздавалися вам абсолютно нерозв'язними. Сьогодні ви дивитесь і смієтеся. Тут також може допомогти допомога психолога, практичного психолога. Є можливість зараз отримати таку допомогу і в приватному секторі, і в центрах ментального здоров'я, і в нас в університетській клініці працюють, в університетській лікарні працюють психологи".
Другий рівень — це реактивні стани, реактивна депресія, коли людина втратила близьких, втратила майно, житло внаслідок війни, тощо.
"Це якісь критичні стреси, які людині важко подолати. Тут їй потрібна насамперед професійна, психотерапевтична, медико-психологічна допомога. Цим займаються фахівці-психотерапевти, медичні психологи і клінічні психологи. Так само на базі лікувальних закладів в нашій університетській лікарні працюють медичні психологи, які надають подібну допомогу".
Якщо людина здатна подолати оцей стрес, знайти нову модель, задача психотерапевта — знайти для людини нові цілі, нові життєві наративи, нові моделі життя, які допоможуть їй подолати втрату, перенести її.
"Це так званий феномен посттравматичного зростання, коли людина проходячи через випробування стає сильнішою, відкриває нові сенси життя, краще розуміє себе, краще розуміє оточуючих людей, знаходить якийсь духовний розвиток. І от якраз тут потрібна допомога фахівця".
Третій рівень – це рівень вже психічного розладу, серйозного психічного розладу, який в більшості випадків вимагає фармакологічного лікування.
"Цим займаються вже лікарі-психіатри. Це не треба лякатися. Це не означає, що людину одразу госпіталізують кудись. Хочу сказати, що, наприклад, в нашій університетській лікарні працюють лікарі-психіатри, амбулаторно ведуть прийом. Людина може звернутися, ніхто її не зв'яже, не прив'яже до ліжка, не буде колоти нейролептиками і бити електрошоком в жодному разі. (Людина може прийти зі своїми проблемами, серйозними, безумовно, проблемами психіки. Психіатр зрозуміє, в чому причина, призначить адекватне лікування".
В більшості випадків такі проблеми, за словами фахівця, можна лікувати і вони лікуються амбулаторно. Він також говорить про те, коли батькам варто звернути увагу на дитину та як діяти, щоб вона виросла здоровою особистістю.
"Якщо батьки спробують обманути дитину, вона обов'язково рано чи пізно дізнається правду. І це виклачене до віру і до батьків, і до тієї інформації, яку вони постачають, і до тої допомоги, яку вони можуть надати. Звичайно, це робиться на тому рівні, який доступний дитині. Батьки розуміють, що дитина реагує надто болісно, надто яскраво, надто емоційно на ситуацію загибелі, наприклад, когось із близьких, на ситуацію повітряної тривоги, вибухів і так далі. Допоможе дитячий психолог, дитячий психотерапевт.
І тут краще не зволікати, а просто звернутися за консультацією до фахівця, який допоможе знайти дитині ту модель, яка дасть їй можливість пройти через ці випробування без наслідків. Тому тут потрібна допомога професійна".
Чи існує в суспільстві загальний психологічний стан
Олександр Белов також пояснив, чи існує в суспільстві загальний психологічний стан, який може впливати на тих людей, які не дотичні до війни.
"Безумовно, безумовно. Він в повітрі. Ми навіть емпірично відчуваємо, що змінився клімат, психологічний клімат змінився. Якщо ми згадаємо себе до воєнних 13-го року і подивимося на себе сьогоднішніх, в більшості випадків це абсолютно різні психологічно люди. Мені важко уявити людину, яка настільки ізольована від всього, що не знає, що зараз війна. Хоча є такі, я вам скажу. Мені байдуже вони говорять. В багатьох випадках це просто намагання загнати проблему на свідомому рівні, от ігнорувати на свідомому рівні. Це проблема з ментальним здоров'ям".
Ігнорування реальності, за словами Белова – це найгірший з усіх можливих способів взаємодії з реальністю, тому що це ніяк не змінює реальність.
"Якщо людина живе в ілюзорному світі, вона ризикує тим, що рано чи пізно може статися момент, коли реальний світ дуже жорстоко, дуже агресивно увірветься в її реальність і зруйнує її до повного руйнування. Тому це поганий варіант".
Підписуйтеся на новини Суспільне Вінниця у Facebook, Telegram, Viber, Instagram, YouTube, Whatsapp та TikTok.