Головну страву Різдва - кутю на Тернопільщині починали готувати ще напередодні Святвечора. Про це розповіла завідувачка відділу обласного краєзнавчого музею Наталія Українець.
За її словами, спочатку господині йшли в клуню, брали решето, насипали собі змолоченої пшениці й очищали її від полови.
Очищене зерно висипали в ступу, били товкачем, додавши води. Далі пшеницю просушували та ще раз чистили.
"У нас кажуть провіювали, щоб з вітром та вся лусочка відійшла і залишилося чисте зерно, яке було необхідне для приготування куті", – каже Наталія Українець.
За день до Святвечора кутю замочували на ніч. Вранці горщик ставили в піч.
"Тут пшениця мала бути 2-3 години, впарюватися не помішуючи ложкою".
Тим часом готували мак. Заливали кип’ятком, макітру закривали, залишали на 15-20 хвилин. Зливши зайву воду, бралися його розтирати.
"Кожну зернинку маку треба розтерти макогоном до стінок макітри, так щоб зернинка побіліла й пустила молочко", – розповіла наукова співробітниця ТОКМ Леся Сута.
Коли два інгредієнти куті – пшениця та мак готові, їх змішували разом.
До куті додавали горіхи.
За словами наукової співробітниці ТОКМ Оксани Гулик, вони символізували родючість, розум, плодючість і добробут означали. Подрібнювали горіхи за допомогою качалки та полотняного мішечка. Потім їх висипали в кутю.
Також сюди додавали мед.
"На території нашого краю кутя була густою, помірно густою і рідкою. Густину регулюють ситою, тобто цукровим сиропом. А на півночі нашої області розріджували кутю за допомогою узвару. Його варили з сушених яблук, груш, слив та вишень ", – каже Оксана Гулик.
Кутя – перша страва Святвечора.
Читати також
- Кутя та узвар. Які страви можна приготувати на Святвечір.
- Більшість українців люблять Різдво та вірять у Святого Миколая — Рейтинг.