У Тернополі презентували документальний серіал режисера Владислава Робського "Народжені, щоб жити". Це 4 історії ветеранів ЗСУ, які отримали поранення під час російсько-української війни, про те, як вони влаштовують свій побут та особисте життя, про що мріють і чого уже встигли досягти.
Про це Суспільному розповів продюсер фільму Володимир Ханас.
Тернополянин Артем Комісарчук один з чотирьох героїв документального серіалу. Чоловік захищав Україну з 2014 року, понад рік був у російському полоні. Коли почалася повномасштабна війна, знову пішов захищати Україну. Під час евакуації з поля бою побратима, підірвався на міні і втратив ногу.
"День операції, то був найгірший день в моєму житті. Тоді я пережила найстрашніші для мене емоції. Коли я почула, що він може померти, це для мене був кінець всього, але Артем мені пообіцяв завжди вертатися. Він повернувся", — говорить дружина військовослужбовця ЗСУ Тетяна.
У серіалі розповідають особисті історії чотирьох ветеранів з інвалідністю: Вадима Зябліцева, Олександра Швецова, Василя Стуженка та Артема Комісарчука.
"Артем дуже позитивна і вмотивована людина. Він ніколи не падає духом. Він завжди за будь-яку ідею. Він завжди все підтримує і я знаю, що він ніколи не відмовиться від активності", — сказала фізіотерапевтка Христина Цап.
Історія Артема Комісарчука — це спогади рідних, розповіді про те, що довелося пережити, хто допомагав не впасти духом і повернутися до звичного життя. Пройти через усі випробування Артемові допомагала його дружина Тетяна.
"Дружина постійно його мотивує, вона не дає йому розслаблятися ніколи. Вона його підстьобує, вона його стимулює і він намагається довести, зробити це все. Він стане швидко на ноги", — говорить мати військовослужбовця ЗСУ Тетяна.
"В нас зараз дуже багато ветеранів, є дуже багато людей з важкими травмами. Я щиро надіюся, що суспільство долучиться до цього максимально і буде доволі багато таких проєктів. Бо багато людей і суспільство, яке з цим не стикається, то не знає, як поводитися з такими людьми. Такі проєкти, я надіюсь, допоможуть це зробити", — говорить дружина.
Подивитися фільм "Народжені, щоб жити" прийшли понад пів сотні глядачів. Серед них тернополянин Ігор Скобляк.
"Це дійсно так зачіпає і показує історії саме військових, які отримали поранення. Вони перемогли самі себе, адже попасти в полон, пройти тортури, втратити не тільки здоров’я, а й кінцівки, щоб повернутися далі жити, то це треба мати дуже велику силу духу".
"Дуже маленьку частинку показали їхнього життя, оцього болю, оцих емоцій, які вони переживають. Хотілося б, щоби люди, суспільство максимально допомагало їм пережити ці труднощі, щоб їх оточили турботою і увагою, на яку вони заслуговують. Захоплююсь ними. Ці люди допомагають нам, вони надихають нас, показують як треба жити, коли здається, що це неможливо. Насправді вони дуже великі герої, якими ми гордимося, цінуємо і любимо, — говорить учасниця презентації Тетяна Тхір.
"Перегляд цього фільму допомагає глибше зрозуміти, через що проходять наші захисники, чому їхня боротьба є не лише військовою, а й психологічною. Він спонукає кожного задуматися над тим, як ми можемо допомогти тим, хто повертається з фронту, чому важливо зберігати людяність і силу духу навіть у найтемніші часи", — сказала глядачка Ольга Гордієнко.
"Фільм "Народжені, щоб жити" важливо побачити кожному, бо він нагадує про реальність, яку проживають наші воїни і мирні громадяни під час війни. Це не просто історії героїзму, а щирі розповіді про випробування, втрати та важливість підтримки один одного. Перегляд цього фільму допомагає глибше зрозуміти, через що проходять наші захисники, і чому їхня боротьба є не лише військовою, а й психологічною. Він спонукає кожного задуматися над тим, як ми можемо допомогти тим, хто повертається з фронту, і чому важливо зберігати людяність і силу духу навіть у найтемніші часи", — говорить глядачка Ольга Логвись.
Серіал "Народжені, щоб жити" — це історії ветеранів ЗСУ з різних куточків України, які отримали поранення під час російсько-української війни, пережили ампутації, але продовжують залишатися активними у громадському житті.
"Як на мене, то це зразок того, які є справжні герої. Можу навести один з моментів. Ми знімали 12, 13, 14 червня в Тернополі, а у вересні прийшло повідомлення, що Олександр Швецов з друзями стали чемпіонами світу в гонках на човнах-дарагонах в Італії. Це абсолютно реальні герої, про кого ми говоримо", — розповів продюсер фільму Володимир Ханас.
Артем Комісарчук повідомив, що знявся у фільмі, щоб не тільки мотивувати інших, а й привернути увагу до проблем, з якими у повсякденному житті стикаються люди з інвалідністю.
"Я якось можу переміщатися. Дружина, люди допомагають. Але є люди паралізовані, в них рухома частина тільки руки. І високі бордюри, відсутність ліфтів, дзвінків, то це настільки на базовому рівні. В нас на третій рік війни тільки почали зупинки переробляти, а транспортні засоби у нас не готові до того, щоб крісло колісне заїхало в автобус".
