На Тернопільщині жителі села Сокілець Золотопотіцької громади відновлюють дерев'яну церкву. Це храм Покрови Божої Матері Православної церкви України, який на початку 17 століття збудували монахи.
Про це Суспільному розповів житель Сокільця Василь Рожелюк. Чоловік досліджує історію церкви:
"Ми маємо документацію, в якій вказано, що церква збудована в 1635 році. На жаль, у храмі давно не було ремонту. Якщо нічого не відновлювати, то ми після себе нічого не залишимо. В селі цей храм один, по всій нашій місцевості таких є мало. Церква була під гонтою, мала дерев’яне перекриття, це розповідали старші люди. Дах перекрили бляхою 100 років тому. За радянських часів храм був музеєм. На вулиці була табличка-вказівник, що тут є музей і богослужінь в церкві не було".
Церква знаходиться на скелі, над річкою Стрипа.
"Два монахи втікали зі сторони Києво-Печерської лаври і прийшли на цю територію. Тоді почалося будівництво храму", — зазначив Василь Рожелюк.
Дослідник історії церкви розповів, що на покрівлі церкви можна побачити сліди від обстрілів часів Другої світової війни.
За територією та церквою доглядають жителі села Сокілець. Люди за свій кошт відремонтували дзвіницю та каплицю. На це витратили приблизно 200 тисяч гривень.
Зараз збирають гроші, щоб перекрити дах, сказав дослідник історії храму.
"Щодо дзвіниці, то сам верх ми не замінювали, тобто конструкцію залишили давню, лише замінили покриття. Коли наша церква була в статусі музею, то комуністи розбирали церкви та забирали це майно. Були люди, які знали, що буде рейд і повідомили жителів села. Я чув від людей, що оригінальні три дзвони зняли і десь закопали в селі", — зазначив чоловік.
До парафії входять 30 людей, розповів Василь Рожелюк:
"Ми хочемо зберегти цю церкву, бо це єдине місце, де наші люди можуть зустрітися, в селі вже немає майже нічого, крім церкви. Ми з громадою намагаємося підтримати цей храм для себе, адже ходимо сюди молитись і хочемо лишити його для нащадків".
За словами, Василя Рожелюка, храм у селі Сокілець — пам’ятка архітектури місцевого значення. Те, що він збудований у 17 столітті, підтвердили у департаменті культури та туризму обласної військової адміністрації.
